‚Чи я взагалі винен? Адже у мене все гаразд‘. Біблія каже: „Людина вважає все, що робить, бездоганним, а Бог перевіряє мотиви“. (Прип. 21:1, GNÜ) Аналізуючи нашу ситуацію, ми можемо тільки виграти. З якими почуттями та переживаннями ми думаємо про провину? Провина може стати для нас великим тягарем. Ми можемо боятися, що на світло випливуть речі, які нам неприємні. Так, провина дійсно може нас лякати, вона може зруйнувати наше здоров’я, наше щастя, ба навіть саме життя. Але ми маємо набратися мужності. Будь-який гріх може бути знятий з нас. Бог каже: „Навіть якщо ваші гріхи червоні, як кров, нехай стануть білими, як сніг“ (Іс. 1:18, переклад Л. У.). 

Кожен має знати: я можу стати вільним завдяки Божій благодаті, бо Ісус обіцяв: „Якщо Син Божий звільнить вас, то ви будете справді вільні“ (Ів. 8:36, GNÜ) Це може статися сьогодні, прямо зараз, під час молитви. Нижче наведено кілька пропозицій щодо молитви. Але перш за все давайте пам’ятати: Ісус — Переможець. Він хоче подарувати перемогу й тобі.

Багато людей несуть на собі тягар, наприклад: почуття провини, травми, залежності, окультні обтяження. Це шкодить здоров’ю, самопочуттю, а часто й міжособистісним стосункам. Це не є Божою волею щодо нас. Ісус каже: „Я прийшов, щоб вони мали життя і мали його в повноті.“ (Ів. 10:10б, KÜ) До них належать:

1. Те, що я не несу на собі тягаря минулого. Ісус каже: „Прийдіть до мене; я зніму з вас цей тягар.“ (Мт. 11, 28б GNÜ) Бог у своїй любові хоче зняти з нас тягар. Ми можемо жити без минулого тягаря.
2. Те, що я не турбуюся про майбутнє. Бог готовий піклуватися про нас.
3. Те, що я живу з ним у дружбі в сьогоденні, сьогодні, наділений його силою. „Не турбуйтеся про завтра; завтрашній день сам подбає про себе. У вас і сьогоднішнього тягаря вистачає“. (Мт. 6:34 GNÜ); „Я прошу Його [Бога], щоб Він обдарував вас з багатства Своєї слави й зміцнив вас внутрішньо Своїм Духом“. (Еф. 3:16 GNÜ)

Пізніше ми розглянемо приклад тяжкого гріха. Ця людина дуже страждала від свого гріха. Потім вона раптово звільнилася від нього і була впевнена, що їй було прощено.

Провина схожа на рак. Рак — провина — може розвиватися непомітно або ж спричиняти сильний біль. Він також утворює дочірні пухлини, метастази. Але є один чудовий лікар. Ісус — це великий лікар, який здатний подолати навіть рак — провину. Він каже нам: „“Якщо Син Божий звільнить вас, то ви будете справді вільні» (Ів. 8:36, GNÜ) Ісус — переможець над будь-якими негараздами!

У Біблії сказано: „Гріх — це порушення Закону“ (1 Ів. 3:4, переклад ЛУ) тобто непокора. Закон Божий, Десять заповідей, лежить також в основі багатьох людських наказів (держава, батьки тощо). У разі порушення виникає провина. При цьому не має значення, чи визнає хтось Бога та Біблію, чи ні. Адже, кажучи сучасною мовою: ми запрограмовані відповідно. Біблія також називає гріх „бунтом“, „повстанням“ або „відхиленням від мети“. Інші біблійні терміни для позначення гріха — „невіра“, „недовіра“ або „відхилення від правильного шляху“. Провина — це Епізод від гріха.

Проблема полягає в тому, що до гріха можна звикнути, як до поганого повітря. Його вже не помічаєш. Тому багато хто думає: «Я не грішник, я порядна людина!» Однак Біблія каже: „Якщо ми кажемо, що не маємо гріха, то обманюємо самих себе, і істини немає в нас.“ (1 Ів. 1:8, KÜ) Так, ми всі без винятку — грішники.¹

Чим відрізняються гріх і провина?

„Гріх лежить у минулому. Колись ми вчинили неправильно, скоїли щось неправедне… і тим самим стали винними у гріху. Як довго триває гріх? Скільки часу триває крадіжка, подружня зрада чи ворожіння на картах? Це займає кілька хвилин, можливо, годину; у будь-якому разі тривалість гріховного вчинку є відносно короткою.

Як довго триває борг? Почуття провини є постійним — ми страждаємо від наслідків і наслідків нашого гріха — часто протягом усього життя. Те, що нас пригнічує, — це не стільки сам гріх, той неправильний вчинок, який стався в одну мить, — ми інтенсивно страждаємо від наслідків нашого гріха, ми страждаємо від провини, від цього тягаря. Добра новина полягає в тому, що Ісус Христос не лише прощає гріх — мій гріх „пригнічував“ Його, це коштувало Йому життя. Тільки Ісус здатний зняти також і провину з мого життя“.“

¹ За Курт Хазель, „Дивитися телевізор разом із Богом“, «Три кроки до неба», (Равенсбург, 1965)

Через що може виникнути провина?

• Ісус показує нам, що суть гріха полягає в тому, що, „що вони мені не довіряють“ (Ів. 16:9, GNÜ) Тобто головний гріх полягає в тому, щоб жити незалежно від Бога. Бог хоче вберегти нас від гріха (1 Ів. 5:18). З життя без Бога — тобто без повної відданості Йому та наповнення Його силою — випливають гріховні думки, настрої та вчинки. Багато хто не довіряє Ісусу Христу через незнання або через те, що має хибні уявлення про Нього. У мене також була проблема з відданістю Богові, доки я не усвідомив, що Бог є Любов. Тоді я відразу повністю довірив Йому все своє життя. Сьогодні я дякую за десятиліття Його чудового провадження.
• Крім того, провина виникає внаслідок вчинення несправедливості — тобто активний неправомірні дії.
• Вина виникає внаслідок упущення того, що слід було зробити, — тобто пасивний через бездіяльність.
• Борг виникає внаслідок неправильна реакція. Тобто: я реагую на несправедливість, яку зазнаю або яку вважаю несправедливою, тим, що сам чиню несправедливість іншому, керуючись принципом: «Як ти до мене, так і я до тебе».

² Курт Хазель, «Чарівність забобонів», 17-те розширене німецьке видання 2007 р., (NewStartCenter, Райх), с. 74

• Провина виникає також через те, що людина не прощає заподіяну їй кривду. Ісус сказав у «Отче наш»: „Прости нам наші провини, як і ми прощаємо кожному, хто скривдив нас“. (Мт. 6:12, GNÜ) „А коли молитеся, прощайте своїм ближнім, якщо маєте щось проти них, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини“. (Мк. 11:25, GNÜ) Про це я тобі напишу наступного разу. ⁴ Можливо, хтось чекає на твоє прощення. Можливо, навіть найближчі родичі.

Що таке почуття провини?

Почуття провини — це сигнал тривоги. Цей сигнал спонукає мене звернути увагу: оціни ситуацію!

Існують справжні та несправжні почуття провини. Справжні почуття провини є наслідком порушення Божих заповідей: у цьому випадку провина та почуття провини йдуть рука об руку.

Існують також почуття провини без справжньої провини. Наприклад, існувала церковна заповідь, згідно з якою у п’ятницю не можна було їсти м’ясо. Багато хто, хто все ж порушував її, відчував почуття провини. Але справжньої провини тут не було, оскільки жодна Божа заповідь не була порушена.

Позбавлення від провини та почуття провини є необхідним для нашого здоров’я, щастя в житті та наших стосунків.

⁴ Стаття: “Ти на когось образився?» ”Прощати — це звільняє обох»

Змінити вигляд:
Дехто намагається позбутися провини та почуття провини, змінюючи своє уявлення про те, що є правильним, а що — неправильним. Напевно, ми всі виросли з переконанням, що брехати — це неправильно. Тепер можна переконати себе, що за певних обставин брехати, можливо, й необхідно. Можливо, завдяки цьому почуття провини зникне. Куди ж воно зникає? У нашу підсвідомість. Там воно продовжує чинити руйнівний вплив. Якщо ми будемо робити це частіше, нам доведеться заплатити високу ціну, бо ми втратимо орієнтири у своєму житті. Цей шлях не приносить справжнього звільнення.

Винятком було б, якби моя поведінка справді ґрунтувалася на хибному погляді. У релігійній сфері існує багато почуттів провини без реальної провини, що зумовлені людськими заповідями. Приклад: в одній релігії заповідано молитися п’ять разів на день у певний час. Лише небагато хто це робить. Хто не може цього зробити, відчуває провину, хоча справжньої провини немає, адже відповідної Божої заповіді не існує.

Ми можемо відчувати почуття провини через те, як нас виховували, адже, можливо, наші батьки не зважали на різницю між Божими заповідями та людськими заповідями. Це ще раз показує нам з зовсім іншого боку, наскільки важливо орієнтуватися виключно на Боже Слово. Людські заповіді обтяжують наше життя.

Ісус каже: „Усе їхнє богослужіння є марним, бо вони навчають лише заповідей, які вигадали люди“. (Мк. 7,7 GNÜ)

Бог нікому не дозволив нічого додавати до Своїх заповідей або щось з них вилучати. „Я засвідчую кожному, хто чує пророчі слова цієї книги: якщо хтось щось додасть до них, на того Бог наведе всі кари, про які написано в цій книзі. А якщо хтось щось відніме від слів цієї пророчої книги, то Бог відніме від нього його частку в дереві життя та у Святому Місті, про які написано в цій книзі“. (Об. 22:18–19, КЮ) Божі заповіді є розумними і є виразом Його любові. У них ми маємо добрий, справжній і правильний орієнтир для нашого життя.

Витіснення:
Інший спосіб, до якого вдаються багато хто, щоб впоратися з почуттям провини, — це витіснення цього почуття. Це означає, що ми притупляємо або ігноруємо свою совість. Можливо, таким чином почуття провини зникне. Але провина залишається і діє в підсвідомості. Вона може проявитися у вигляді страху, виразки шлунка, підвищеного артеріального тиску, харчової або алкогольної залежності. При цьому справжню причину цих проблем, як правило, вже не можна розпізнати, адже її вдалося витіснити з, здавалося б, успіхом, і тому на даний момент одужання, тобто усунення емоційних та фізичних розладів, неможливе.

Що ще відбувається: система попередження — моя совість, яка вказує мені на мої провини, — зазнає шкоди. Це означає, що система контролю за правдою та помилками в моєму житті порушується або руйнується. Таким чином, мій розвиток як зрілої, відповідальної людини переривається або порушується.

Цей попереджувальний сигнал можна ігнорувати, заглушити або приглушити; його також можна вимкнути, занурившись у розваги, роботу чи навіть безкорисливе служіння.

Покута:
Інший спосіб позбутися провини, до якого вдаються деякі люди, — це спокутувати її. Дехто сподівається звільнитися від провини, піддаючись покаранню або виконуючи покаянні вчинки. Але й цим шляхом провина залишається. Припустимо, хтось вкрав у тебе 100 євро. Тепер його мучить совість. Тому він робить пожертву на користь Червоного Хреста. Чи вважається справа вирішеною? Чи був би ти, як потерпілий, задоволений таким рішенням? Чи зникає провина? Ні! Необхідно повернути потерпілому 100 євро. Це частина звільнення від цієї провини. Моя провина буде повністю усунена лише тоді, коли порушені довірчі стосунки з потерпілим будуть відновлені завдяки відвертій розмові та доведенню моєї надійності. Провина пов’язана з руйнуванням довіри. Зовні провина — це порушення закону, але насправді це провина перед людьми. Це провина перед любов’ю до Бога та до ближнього.

Визнання провини та прощення пов’язані з відновленням довіри. Ми ще повернемося до цього питання.

Вислання:
Ще один шлях — депортація. Я деякий час паралельно займався душпастирською роботою серед ув’язнених. Я опікувався окремими ув’язненими у в’язниці суворого режиму. У такій установі перебувають лише „важкі хлопці“. Що мене здивувало: майже всі вважали себе невинними. Вони перекладали провину на батька, матір, компанію чи державу. Проблема в тому, що якщо ми не беремо на себе відповідальність за свої вчинки, ми не звільняємося від провини.

Багато хто намагається позбутися своєї провини та почуття провини, перекладаючи вину на інших. Це старий спосіб. Ще Адам і Єва йшли цим шляхом. Перекладання провини на інших здається легким способом уникнути власної відповідальності. Можливо, наше почуття провини зникне. Але провина залишається, і вона навіть посилюється через додаткову несправедливість — звинувачення когось іншого. Наслідки цього позначаються на характері, здоров’ї та міжособистісних стосунках.

Підсумуємо:
Ці шляхи ведуть лише до уявних рішень. Адже почуття провини залишається і впливає на характер та наше життя, немов рак. Багато людей перебувають у стані, коли вони наполовину хворі, наполовину здорові. Неусунена провина може бути однією з причин цього. Я дуже вдячний, що лікар, доктор Вінфрід Мюллер, звернув нашу увагу — групу душпастирів — на ці важливі взаємозв’язки. Психологи чітко усвідомили проблему провини та її наслідки. Однак наука не має справжнього рішення цієї проблеми.

Цар Давид вчинив перелюб з Вірсавією. Вона завагітніла. Щоб приховати наслідки, він хитромудро організував вбивство Урії, її чоловіка. План вдався.

Девід ухилявся від визнання своєї провини. Він описує, як йому жилося в той час:

„Радійте всі, кому Бог пробачив гріхи й приховав провини! Радійте всі, кому Господь не зараховує провини й чиє життя вільне від неправди!

Господи, спочатку я хотів приховати свою провину; але це так мене виснажило, що я від ранку до вечора міг лише стогнати. Я відчував Твою руку вдень і вночі; вона притискала мене до землі, змушувала мою життєву силу зникати, наче під час найгіршої літньої посухи. Тому я вирішив зізнатися Тобі у своїх провинах. Я зізнався Тобі в тому, що зробив; я більше не приховував від Тебе своєї провини. А Ти — Ти пробачив мені все!“ (Псалом 32,1–5, GNÜ)

У цих віршах описано справжній шлях до звільнення. Давид визнав свою провину. З нього звалилися тягарі, що важили в центнер. Той, хто несе провину, може бути впевнений, що Боже милосердне прощення чекає на нього без жодного запізнення. Адже Боже Слово говорить нам: „Я пробачив усі ваші гріхи; вони зникли, як туман перед сонцем. Зверніться до мене, бо я вас визволю“. (Іс. 44, 22 GNÜ)

Девід зміг звільнитися від свого тягаря лише тоді, коли взяв на себе відповідальність за свій гріх. Ми теж обов’язково повинні так вчинити. Не слід гаяти часу — з Божою допомогою треба навести лад у своєму житті й здобути свободу. Якщо у нас виникнуть труднощі, ми можемо просити допомоги в молитві. Зверніть увагу: „Якщо ми стверджуємо, що ніколи не грішили, то робимо Бога брехуном, і Його Слово не живе в нас“ (1 Ів. 1:10, GNÜ) Ми можемо молитися:

Молитва про прийняття відповідальності

Будь ласка, промовляйте наведені нижче молитви вголос. Так нам буде набагато легше зосередитися. Текст у дужках не потрібно включати в нашу молитву. Чи можу я запропонувати так робити для всіх молитов?

Використані переклади Біблії:
GNÜ «Добра новина» та GNB «Біблія Доброї новини», Німецьке біблійне товариство та Католицьке біблійне товариство e.V., Штутгарт
LU — переклад Лютера 1972 року, Австрійське біблійне товариство
Hfa «Надія для всіх», фонтан «Фонтіс» у Базелі
KÜ — переклад Кюрцінгер, видавництво «Паттлох», Ашаффенбург

Давайте детальніше розглянемо справжній шлях прощення:

„Радіти можуть усі, кому Бог пробачив їхні гріхи й приховав їхні провини“ (Псалом 32,1 GNÜ) Наше щастя в житті, наше здоров’я та наші міжособистісні стосунки, серед іншого, пов’язані з тим, що ми отримуємо прощення наших гріхів. Завдяки Божій любові ми можемо вести радісне, повне сил життя без почуття провини. Я бажаю кожному, щоб він міг радіти такому стану.

„Щасливий той, кому Господь не зараховує гріхи і чиє життя вільне від неправди!“ (Псалом 32,2 GNÜ) Бог не каже: „Забудь про це!“ або „Не так уже й погано!“ чи „Один раз — це ще не раз!“ Ні: провина є. Але вона більше не зараховується мені.

Відсутність зарахування провини — чому?

Коли Ісус прийшов до нього, щоб прийняти хрещення шляхом занурення в Йордані, Іван Хреститель сказав:

„Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи всього світу“ (Ів. 1:29, GNÜ)

Ісус пожертвував своїм життям на хресті, щоб взяти на себе гріхи всіх нас. Ця пропозиція стосується всіх людей, які довіряють Ісусу: „Бог так полюбив людей, що віддав Свого єдиного Сина. Тепер кожен, хто покладає надію на Сина Божого, не загине, а матиме вічне життя“ (Ів. 3:16 GNÜ)

Довіряти Ісусу означає налагодити з Ним тісні довірчі стосунки, йти за Ним. „Особисті стосунки з Ісусом Христом — це найбільший привілей і найбільше задоволення, які людина коли-небудь може відчути“.“ ⁵

Бог є любов. Він прагне, щоб ми вірили в Ісуса Христа та довіряли Йому. ⁶ Усім, хто приймає Його пропозицію любові, Ісус знімає провину. Це означає, що наша провина зараховується Ісусу, а не нам.

Якщо хлопчик закине м’яч у вікно і розіб’є скло, то йому, безперечно, пробачать, а батько заплатить за скло. У цьому полягає важливий урок. Той, хто бере на себе провину — батько — мусить заплатити, тобто він страждає. Той, хто бере на себе провину, страждає за винного. Ісус може і хоче пробачити нас. Він страждав і спокутував на хресті твої й мої гріхи. Кожна провина має бути спокутувана лише один раз. Після цього її більше не буде.

⁵ Д-р В. Брайт, «Божа любов і прощення — як їх пізнати?» (Нойхаузен, 1971) С. 9.
⁶ У статті „У чому полягає головна ідея Біблії?“ у ній детально пояснюється значення слова ‚вірити‘ у біблійному розумінні з наведенням прикладів.

Що нам робити?

„Нехай усі люди в Ізраїлі знають: Бог зробив цього Ісуса, якого ви розіп’яли, Господом і Спасителем світу. Ці слова глибоко вразили слухачів, і вони запитали Петра та інших апостолів: ‚Брати, що нам робити?‘ Петро відповів: ‚Поверніться ж тепер і почніть нове життя! Нехай вас усіх охрестять в ім’я Ісуса Христа! Тоді Бог пробачить вам ваші гріхи й дарує вам Свого Святого Духа.‘ (Ді. 2:36–38 GNÜ)

Як весь мій гріх перекладається на Ісуса Христа? Через покаяння та хрещення. У Біблії під „покаянням“ (раніше — „покаянням“) мається на увазі ‚зміна свого ставлення‘. Отже, я змінюю своє ставлення та свої вчинки. Покаяння виявляється в тому, що ми вирішуємо почати все з початку. Ми дедалі більше починаємо довіряти Ісусу та Слову Божому. Ми висловлюємо це рішення у молитві.

Молитва про навернення

Будь ласка, молись вголос!

Ми можемо просити нашого Бога про покаяння — божественну скорботу — за наші гріхи. „Адже скорбота, спричинена Богом [каяття], веде до навернення і приносить спасіння. І хто ж про це коли-небудь пошкодує? Лише та скорбота, яка не веде до навернення, спричиняє смерть.“ (2 Кор. 7:10, переклад Hfa)

Бог дарує нам усвідомлення власних гріхів. Ми приймаємо це болісне усвідомлення і дозволяємо Богу вести нас до справжнього покаяння. Каяття — це біль, жаль за власні помилки та провини. Нам шкода, що цим ми образили нашого Господа. Воно пов’язане з наміром, можливо, необхідного виправлення ситуації та твердим рішенням більше не чинити так само з Божою допомогою.

Найкращий обмін

Коли ми приймаємо Ісуса як Господа і Спасителя, ми висловлюємо Йому свою довіру. Таким чином відбувається найкращий обмін. Він бере на себе провину за все наше життя і дарує нам Свою праведність (Своє праведне, слухняне, безгрішне життя). Це дар, за який ніхто не мусить і не може заплатити. Найвищим проявом любові є те, що Ісус, будучи невинним, помер за нас, грішників. Той, хто живе в тісному особистому зв’язку з Ісусом, позбавлений своєї провини. Хоч це й дуже цінно, це лише частина того, що Ісус означає для нас. Він сказав: „Я прийшов, щоб вони мали життя і мали його в повноті“ (Ів. 10:10б, КЮ). У житті з Ним я маю тут цінне життя, а також вічне життя.

Оскільки є ще питання, повернемося до Давида; він молився: „Господи, спочатку я хотів приховати свою провину; але це так мене виснажило, що я від ранку до вечора міг лише стогнати. Я відчував Твою руку вдень і вночі; вона притискала мене до землі, змушувала мою життєву силу зникати, наче під час найгіршої літньої посухи“. (Пс. 32:3–4, GNÜ)

Почуття провини тяжіє на нас і може спричинити хворобу. Якщо тебе щось гнітить, не чекай більше. Навіщо тобі й надалі нести непотрібний тягар? Ісус любить тебе і чекає, щоб допомогти тобі. Бог каже:

„Навіть якщо ваші гріхи червоні, як кров, нехай стануть білими, як сніг, а якщо червоні, як шкарлат, нехай стануть білими, як вовна“. (Іс. 1:18, переклад Л. У.)

Девід прийняв єдино правильне рішення. „Тому я вирішив зізнатися тобі у своїх провинах. Я зізнався тобі в тому, що зробив; я більше не приховував від тебе своєї провини. А ти — ти пробачив мені все!“ (Пс. 32,5 GNÜ)

Давид намагався приховати своє визнання. Як же врешті-решт він усвідомив свій гріх? Пророк Натан відвідав його і за допомогою притчі показав йому його провину (2 Сам. 12). Це спонукало Давида взяти на себе відповідальність за свої вчинки. Абсолютна чесність перед самим собою веде до щирого визнання. Тепер ми називаємо свій гріх прямо, без прикрас. Чим повніше я усвідомлюю та визнаю свої помилки, тим сильнішим стає відчуття звільнення від тягаря провини.

Зі сповіддю, звичайно, пов’язане наше прохання про прощення та звільнення від нашої провини. Прощення від Бога чи від ближнього, як правило, надається лише на прохання про прощення. Часто достатньо лише простих слів: „Мені шкода“, щоб відновити розірваний контакт.

Однак моє прохання про прощення є щирим лише тоді, коли я не ставлю жодних умов і готовий взяти на себе всі наслідки своїх вчинків. Ми також утримуємося від будь-яких звинувачень, навіть якщо інша сторона також несе частину провини. Наше визнання провини без звинувачень часто спонукає його до власного визнання.

Коли Давид нарешті був готовий визнати свій гріх перед Богом, він отримав негайне й повне прощення своєї провини. Це неймовірно. У нас чудовий Бог. Бог — це любов. Він хоче подарувати нам цінне життя, сповнене здоров’я та щастя. Він хоче супроводжувати нас як друг. Він крок за кроком веде мене найкращим для мене життєвим шляхом і наділяє мене силою для цього.

Давид отримав прощення завдяки своєму визнанню. Таким чином було відновлено спілкування з Богом — яке він мав раніше — та довірчі стосунки. Ісус Христос взяв на себе провину Давида. До цієї події Давид вів чудове життя віри та мав величні переживання з Богом. Але коли йому довгий час велося дуже добре, він став байдужим, і тоді стався цей неймовірний гріх. Та Бог не відвернувся від Давида, і Давид також не відвернувся від Бога. Тому, коли він визнав свою провину, у нього був Бог, який взяв на себе його провину. Отримане прощення знову робить нас радісними та сильними.

Кожен гріх — це гріх проти Бога

Давид вчинив перелюб і вбивство. Коли він визнав свій гріх, він молився: „Я згрішив проти себе самого [проти Бога]“ (Псалом 51,6 GNÜ)

Як це розуміти, адже він же згрішив із Вірсавією та проти Урії? Будь-який гріх проти людей є також гріхом проти Бога, адже ми порушили Його заповідь.

Чому ця думка є важливою? Давид уже не міг попросити прощення в Урії. Той був мертвий. Але він міг попросити прощення у Бога й отримати його. Ця думка є такою важливою тому, що я можу отримати прощення, навіть якщо людина, перед якою я згрішив, вже не живе, її неможливо знайти або вона не хоче пробачити. Оскільки наші гріхи спрямовані, перш за все, проти Бога, ми в будь-якому разі можемо отримати прощення завдяки Його благодаті.

Кожен гріх слід визнати перед Богом, оскільки в кожному випадку гріха було порушено Божу заповідь. Гріхи, спрямовані виключно проти Бога (в тому числі гріхи думки щодо людей), слід визнавати лише перед Богом. Якщо це стосується однієї або кількох осіб, необхідно також визнати гріх перед ними. Гріх завжди слід виправляти в колі тих, кого він стосується, не виходячи за межі цього кола.

Відшкодування

Якщо необхідна матеріальна компенсація, ми повинні проявити щедрість, адже інша сторона певний час не могла розпоряджатися своїм майном.

„І якщо я скажу людині: “Ти маєш померти!“, а вона відвернеться від неправди, поверне бідному боржникові його заставу, відшкодує те, що незаконно привласнила, і дотримуватиметься настанов, що ведуть до життя, — тоді вона не має померти. Усі гріхи, які він скоїв раніше, більше не матимуть значення. Оскільки він тепер чинить праведно, він має залишитися живим». (Єз. 33:14–16 GNÜ)

Ісус допомагає нам навести лад у нашому житті. Я завжди спочатку визнавав свої гріхи перед Богом. Якщо після цього мені ще доводилося у чомусь зізнатися іншій людині, я просив Бога вплинути на її ставлення. Він робив це в кожному випадку. Ніхто ніколи не принижував мене. Завдяки цьому моя впевненість у собі не тільки відновилася, а й майже в кожному випадку значно зміцнилася. Болісний процес сповіді також є великою допомогою, щоб більше не повторювати того самого.

Ми можемо звертатися до Бога по допомогу у наведенні ладу в нашому житті. Існують значні приклади цього. Він дуже часто допомагає, але не завжди. Якщо, на Його думку, для винного так буде краще, то Він залишає його сам на сам із наслідками. Джим Ваус скоїв клятвопорушення. Через це поліцейський потрапив до в’язниці. Коли Джим Ваус навернувся, він беззастережно зізнався у всіх своїх гріхах, зокрема й у цьому неправдивому свідченні. Він повідомив про це суду в письмовій формі та надіслав копію до газети, щоб поліцейський був реабілітований перед громадськістю. Під час судового засідання — за неправдиві свідчення майже в усіх країнах передбачено ув’язнення у в’язниці суворого режиму — його, незважаючи на провину, виправдали. Судді сказали: «Цей чоловік пережив велику зміну. Якщо ми посадимо його до в’язниці, він, ймовірно, знову стане злочинцем. Ми виправдовуємо його, незважаючи на його провину. Такі чудеса може творити Бог. Але Він не зобов’язаний цього робити. Необхідно бути готовим взяти на себе всі можливі наслідки. Досвід цього чоловіка сильно вплинув на моє життя. ¹ Ми також можемо молитися про наслідки, покладаючись на обітницю: „Серце царя в руці Господа, як потоки води; Він направляє його, куди забажає“ (Приповісті 21:1, LU). Тут ми також можемо помолитися:

Молитва щодо можливих наслідків

Будь ласка, молись вголос!

Діти Божі — люди, які визнають Ісуса Христа своїм Спасителем і Господом, а також усі, хто ще прийме Його, — знаходять важливу обітницю в 1 Ів. 1:9 (GNÜ):

„Але якщо ми визнаємо свою провину, то можемо бути впевнені, що Бог дотримається Свого слова: Він пробачить нам наші провини й зніме з нас усю провину, яку ми на себе наклали“.“

⁹ Джим Ваус, «Я був гангстером», серія «Брокгауз-Ташенбух». (Серія «Брокгауз-Ташенбух», № 59)

Що нам тут обіцяв Господь? Прощення гріхів, які ми визнаємо, і „зняти з нас усю провину“. Коли я визнаю гріхи, які я усвідомив або які Бог мені показав, тоді Бог очищає мене від усієї провини. Наскільки я розумію, Господь ніколи не показує нам усі наші гріхи. Ми б загинули. Він показує нам лише ті, що важливі для нас; у виняткових випадках — також ті, що важливі для когось іншого. Коли я це усвідомив, мені стало набагато легше. При цьому очищення охоплює більше, ніж лише наше визнання. Приклад: якщо дитина неслухняна і забруднилася в калюжі, то їй потрібне прощення батьків і очищення одягу. Це означає: нам прощається гріх, і ми очищаємося від забруднення. Отже, крім прощення, ми можемо просити також про очищення та звільнення.

Прощення гріхів і наше духовне очищення є необхідною умовою для того рясного й плідного життя, до якого покликав нас Христос. Щастя, здоров’я та вічне життя залежать від того, чи отримали ми прощення й очищення. Давид сказав після свого визнання: „Ти пробачив мені все.“ (Пс. 32,5 GNÜ) З цього ми бачимо, що він був переконаний у Божому прощенні й прийняв його. Це важливо, щоб після сповіді ми не впали у сумніви й могли йти далі, позбувшись цього тягаря. Скільки разів ми повинні сповідувати один і той самий гріх? Лише один раз. Хіба що згодом ми виявимо, що наше сповідання було неповним. Якщо ми сповідалися, то провина зникла. Бог поклав її на Ісуса, нашого Спасителя. Дякуймо Йому за це. А що робити, якщо почуття провини все ще залишається? Тоді нам слід дякувати за прощення доти, доки воно не зникне.

Першою причиною може бути те, що вони не повністю довірили своє життя Ісусу.¹⁰  Отже, у них немає нікого, хто міг би взяти на себе їхній гріх. Другою причиною може бути не усунене коротке замикання. Що це означає? Якщо на рейці іграшкової залізниці лежить маленький шматочок металу, потяг не зможе рухатися, хоча електростанція має величезну потужність. Саме так відбувається, коли ми не виправили якийсь гріх, про який знаємо, або не примирилися з потерпілою стороною. У такому разі ми не маємо ні прощення, ні можливості жити в Божій силі.

¹⁰ Див. статтю  “Життя в силі Божій — як?” А ось роздуми про „тілесну людину“.

Я й досі дуже добре пам’ятаю, як все відбувалося, коли я, будучи молодим диспетчером у щойно створеному філіалі транспортної компанії у Франкфурті-на-Майні, збрехав клієнту. Це був один із наших перших великих клієнтів. Сталася несправність, яку, однак, нам вдалося усунути згодом. Для клієнта це не спричинило жодних проблем. Наступного дня ввечері я особисто завітав до керівника транспортної компанії цього клієнта й попросив у нього вибачення за те, що збрехав йому. Він сказав: „Те, що ви сказали, звучало дуже логічно. Але я мав відчуття, що це неправда. Тепер усе знову гаразд“. Від того дня керівник цієї транспортної компанії мав до мене безмежну довіру. Жоден конкурент не міг там протистояти нам. Це був для мене визначальний досвід.

Якщо у твоєму житті є гріх, йди вперед сміливо і, найкраще, негайно. Рішення, яке, зрештою, займе небагато часу, може бути болісним. Але після цього ти отримаєш велику й тривалу радість та користь. Бажаю тобі щасливого й переможної життя з Ісусом Христом. Якщо ти хочеш з Божою допомогою розібратися зі своїм боргом, то можеш висловити це приблизно так.

Молитва

Перша частина призначена для тих, хто ще не стоїть у вірі. Будь ласка, моліться вголос.

Справа не стільки у виборі слів, скільки в тому, щоб те, про що ми молимося, ми також схвалювали й прагнули.

Якщо йдеться про відшкодування, то ми можемо додатково помолитися:

У нас чудовий Бог. Ми можемо щиро дякувати Йому за всю Його допомогу та покладатися на Його керівництво.