Тому Він каже: “Оскільки ти дорогоцінний в Моїх очах [і] шанований, і Я люблю тебе, то Я віддаю за тебе людей і народи за твоє життя”. Ісая 43:4 “Я полюбив тебе вічною любов’ю;” Єремія 31:3

Відповідь: Безмежна Божа любов до вас і до мене набагато перевищує наші уявлення. Він любить вас так, ніби ви — єдина загублена душа у всьому Всесвіті. Він віддав би своє життя за вас чи за мене, навіть якби не було жодного іншого грішника, якого потрібно було б врятувати. Ніколи не забувайте про це! У Його очах ви — дорогоцінні. Він любить вас.

“Бо так [сильно] полюбив Бог світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав вічне життя”. Івана 3:16 “У цьому виявилася Божа любов до нас: що Бог послав у світ Свого Єдинородного Сина, щоб ми мали життя через Нього. У цьому полягає любов — не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи”. 1 Івана 4:9, 10

Відповідь: З безмежної любові до нас Бог вважав за краще дозволити Своєму Синові страждати й померти, ніж назавжди розлучитися з вами. Ми не в змозі цього осягнути, але Він зробив це — саме заради вас, саме заради мене!

“Але Бог довів Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками”. Римлянам 5:8

Відповідь: Зовсім точно не тому, що я цього заслуговую. Жоден із нас не заслуговує нічого іншого, крім плати за гріх — смерті (Римлянам 6:23). Але Божа любов беззастережна. Він любить злодіїв, перелюбників і вбивць. Він також любить егоїстів, лицемірів і богохульників. Але найдивовижніше з усього — Він любить мене! І оскільки Він знає, що мої гріхи приносять мені лише страждання та смерть, Він хоче звільнити мене від них. Саме тому Він був готовий померти.

Відповідь: Христос помер, щоб спокутувати мою провину, яка привела б мене до смертної кари. Він народився людиною, щоб зазнати тієї смерті, на яку я заслуговував. Потім Він запропонував мені Свої заслуги. Іншими словами: Його безгрішне життя зараховується мені, щоб я міг бути виправданим. Його смерть була прийнята Богом як повна спокута за всі мої минулі гріхи. Прийнявши цей дар, я стаю дитиною в Божій родині. Це просто вражає нас!

Подумайте хвилинку над такими фактами:

• Через свої гріхи я приречений на смерть.
• Я не можу сплатити покарання, не втративши при цьому вічне життя, адже якби я помер через свої гріхи, я б не зміг сам себе воскресити. Я б назавжди залишився мертвим.
• Я маю борг, який не можу сплатити! Але тут з’являється Друг у особі Ісуса і каже: “Я заплачу за тебе. Я помру замість тебе, і це буде зараховано тобі. Тобі не потрібно помирати за свої гріхи».
• Я мушу прийняти цю пропозицію! Просто, чи не так? Я визнаю Його смерть і приймаю жертву Ісуса за мої гріхи. У ту мить, коли я це роблю, я стаю сином або дочкою Божою!

Зверніть увагу на три речі:

1. Я грішник. “Бо всі згрішили”. Римлянам 3:23

2. Я приречений на смерть. “Бо плата за гріх — смерть”. Римлянам 6:23

3. Я не можу врятувати себе сам. “Бо без Мене ви нічого не можете зробити”. Івана 15:5

І ось у що ви повинні вірити:

1. Він помер за мене. “Адже він мав… скуштувати смерть за всіх”. Послання до Євреїв 2:9

2. Він прощає мені. “А якщо ми визнаємо свої гріхи, то Він вірний і справедливий, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправди”. 1-е послання Івана 1:9

3. Він рятує мене. “Хто вірує в Мене, той має вічне життя”. Івана 6:47

Відповідь: Просячи про це, віруючи в це та приймаючи великий дар Божий — нашого Господа Ісуса Христа.

Відповідь: Єдине, що я можу зробити, — це прийняти цей дар. Мої вчинки послуху анітрохи не допомагають мені стати праведним. Усі, хто з вірою просить про спасіння, отримають його. Найгірший грішник знаходить прийняття на тих самих підставах, що й морально бездоганна людина. Минуле не має значення. Не забуваймо: Бог любить кожного однаково, і прощення дається тому, хто просить про нього. “Бо ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас — це дар Божий; не від діл, щоб ніхто не хвалився”. Ефесян 2:8, 9

“Тож: якщо хтось у Христі, той — нове створіння; старе минуло; ось, усе стало новим!” 2 Коринтян 5:17

Відповідь: Коли я прийняв Христа у своє серце, Він знищив моє старе, гріховне «я» і перетворив мене на нову, духовну істоту. Старе гріховне життя тепер відштовхує мене і більше не приваблює. Вперше я відчуваю чудову свободу від провини та прокляття. Я починаю усвідомлювати, яким порожнім було моє життя без Христа. Замість того, щоб харчуватися крихтами, що впали під стіл, я тепер насичуюся й радію за бенкетним столом Царя. Лише одна хвилина з Богом означає більше щастя, ніж усе життя на службі дияволу. Який обмін! Чому ж я так довго чекав, щоб прийняти це?

Ісус сказав: “Це Я вам сказав, щоб… ваша радість була повною”. Івана 15:11 “Якщо ж Син вас визволить, то ви справді будете вільні”. Івана 8:36 “Я прийшов, щоб вони мали життя і мали його в достатку”. Івана 10:10

Відповідь: Багато хто вважає, що християнське життя не може бути щасливим через накладені обмеження та необхідність самозречення. Насправді все якраз навпаки! Якщо ви приймете любов Ісуса, у вашому серці прокинеться нестримна радість. Неуявна радість і глибокий спокій заповнять ваше життя. Це не можна порівняти зі старим життям, сповненим егоїзму та невдач! Болісне минуле зникне, наче страшний сон, і натомість ви пізнаєте життя “в повноті” — таке, яким Бог спочатку його замислив.

“Але тепер я через Закон помер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп’ятий разом із Христом; і тепер живу, але вже не я [сам], а Христос живе в мені”. Галатів 2:19, 20 “Усе можу в Того, хто мене зміцнює, — у Христа”. Філіп’ян 4:13

Відповідь: Саме тут розкривається найбільше диво християнського життя. Тут немає примусу бути добрим. Ваші вчинки як християнина — це спонтанне входження в життя іншої людини, яка живе у вас. Послух — це природна реакція, що випливає з любові. Той, хто народився від Бога і став новим створінням, має бажання слухатися Його, бо Його життя стало частиною вашого життя. Жити, щоб догодити тому, кого ви любите, — це не тягар, а радість. “Я прагну виконувати Твою волю, Боже мій, і Твій закон у моєму серці”. Псалми 40:9

“Якщо ви любите мене, то дотримуйтесь моїх заповідей”. Івана 14:15 “Бо любов до Бога полягає в тому, щоб ми дотримувалися Його заповідей; а Його заповіді не важкі”. 1 Івана 5:3 “А хто дотримується Його слова, у тому справді досконала Божа любов”. 1 Івана 2:5

Відповідь: Біблія завжди пов’язує послух із любовними стосунками. Для відроджених християн дотримання Десяти заповідей не є виснажливою боротьбою. Оскільки всі мої минулі гріхи покриті смертю Ісуса за нас, моя теперішня та майбутня покірність ґрунтується на Його переможному житті, яке є в мені. Оскільки Ісус змінив моє життя і я так сильно Його люблю, я виходжу за межі вимог Десяти заповідей. Щодня я досліджую Біблію, щоб краще пізнати Його волю та знайти нові можливості виразити свою любов до Нього. “І про що ми просимо, те отримуємо від Нього, бо дотримуємося Його заповідей і робимо те, що Йому до вподоби”. 1 Івана 3:22

“Ось терпіння святих, які дотримуються Божих заповідей і віри в Ісуса”. Об’явлення 14:12 “І вони (віруючі) перемогли його (сатану) кров’ю Агнця та словом свого свідчення, і не полюбили свого життя аж до смерті”. Об’явлення 12:11

Відповідь: Не плутайте послух із легалізмом! Легалізм — це спроба заслужити спасіння своїми ділами. У Біблії віруючих можна розпізнати за чотирма ознаками:

1. Вони дотримуються заповідей.

2. Вони покладаються на кров Агнця.

3. Вони діляться своєю вірою з іншими.

4. Вони готові скоріше померти, ніж згрішити.

Ось справжні ознаки людини, яка любить Христа, віддала Йому своє життя і пообіцяла йти за Ним.

“Тож ми з Ним поховані через хрещення у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми жили новим життям”. “…щоб тіло гріха було знищене, щоб ми відтепер не служили гріху”. Римлянам 6:4, 6 “…Бо я ревно дбаю про вас з божественною ревністю; …щоб представити Христу чисту дівицю”. 2 Коринтян 11:2

Відповідь: Хрещення символізує три вирішальні події в житті істинного віруючого:

1. Відмерти від гріха.

2. Відродження до нового життя у Христі.

3. Єдність із Христом у вічності.

З плином часу це духовне єднання стає дедалі міцнішим і глибшим — доти, доки зростає любов. Втрата любові в шлюбі може перетворити рай на пекло. Коли любов згасає, сім’ю тримає разом лише механічне виконання обов’язків, передбачених шлюбним законом. Так само відбувається, коли християни перестають любити Господа понад усе. Тоді релігія для них означає лише неохоче дотримання переліку правил.

“…шукайте в Писаннях”, Івана 5:39 “Моліться безперестанку”, 1-го до Тесалонікійців 5:17 “Як ви прийняли Господа Ісуса Христа, так і живіть у Ньому”, Колосян 2:6 “Я щодня вмираю”. 1 Коринтян 15:31

Відповідь: Жодні любовні стосунки не можуть розвиватися без спілкування. Молитва та вивчення Біблії є абсолютно необхідними для того, щоб ці стосунки зростали. Боже Слово — це любовний лист, який я мушу читати щодня, щоб живити своє духовне життя. Розмова з Ним у молитві поглиблює мою відданість і дарує мені глибше розуміння Його люблячої турботи. Щодня я знову дивуюся, відкриваючи для себе деталі Його турботи про моє щастя.

Нехай Бог береже наш духовний шлюб

Щоб увічнити наш духовний шлюб на віки, Він пообіцяв ніколи не покидати мене (Псалми 55:22, Матвія 28:20, Євреїв 13:5), піклуватися про мене як у дні хвороби, так і здоров’я (Псалми 41:3, Ісаї 41:10) і подбати про мене у будь-якій скруті, яка може трапитися в моєму житті (Матвія 6:25-34). Так само, як я прийняв Його у вірі й мав змогу переконатися, що Його обіцянки є всеосяжними, я й надалі довіряю Йому у всьому, що принесе майбутнє. Він ніколи мене не розчарує.

У Посланні до Римлян 3:23 сказано, що “всі згрішили”. Оскільки “заплатою за гріх є смерть” (Послання до Римлян 6:26) і “всі згрішили”, кожному, хто народився, потрібне щось “надзвичайне”. Лише життя Того, хто був рівний життю всіх людей, могло померти за гріхи людства. Оскільки Ісус є Творцем усього життя і Він ототожнює Себе з кожним окремим створінням, віддача Його життя означає для кожної людини можливість жити. Спокута мала бути здійснена не лише тим, чиє життя мало значення для всіх створених істот, але й тим, хто мав силу воскреснути з мертвих. Чому? Щоб заслуги спокути стали доступними для всіх, хто приймає їх у вірі. “Тому Він і може назавжди спасти тих, хто через Нього приходить до Бога, бо Він живе вічно і заступається за них”. Послання до Євреїв 7:25

Ми можемо довіряти Богові, що Він знову пробачить нас, якщо ми покаємося у гріхах і визнаємо їх. “А якщо ми визнаємо свої гріхи, то Він вірний і справедливий, щоб пробачити нам гріхи й очистити нас від усякої неправди”. 1-е послання Івана 1:9

Оскільки Ісус Христос жив у плоті й “був спокушений, як і ми” (Послання до Євреїв 4:15), ми маємо Бога, який може нас зрозуміти і бажає бути милостивим до нас. У Посланні до Євреїв 4:16 сказано, що ми “можемо з радістю підходити до престолу благодаті, щоб отримати милосердя і знайти благодать”. Ми можемо наближатися до Бога безпосередньо через Ісуса Христа, без посередників, і покладатися на Його благодать. Ми можемо наближатися до Нього в ім’я Ісуса з “радістю” (Івана 14:14). У 1 Тимофія 2:5 ми читаємо: “Бо є один Бог і один Посередник між Богом і людьми, а саме людина Христос Ісус”.”

Ні. Його план повністю ґрунтується на благодаті (Римлянам 3:24; 4:5); це “дар Божий”. Ефесян 2:8 Але також правдою є те, що коли Бог дарує нам благодать через віру, Він також дає нам бажання і силу слухатися Його. Це веде до дотримання Його Закону. І тому ця слухняність також є наслідком незаслуженої Божої благодаті. Послух — служіння з любові та вірності — є ознакою справжнього учнівства та природним плодом віри в Ісуса Христа.

Святе Письмо говорить: “Отже, немає вже засудження для тих, хто в Христі Ісусі”. Римлянам 8:1 Христос повністю спокутував наші гріхи. Той, хто з вірою приймає Ісуса, не зобов’язаний виконувати діла покаяння для свого очищення, бо він уже вважається “очищеним” у крові Агнця! Ісая 43:25 містить чудову обітницю прощення: “Я, Я викреслю твої провини заради Себе і не згадаю твоїх гріхів”. У Міхея 7:18, 19 показано ставлення нашого Бога-Спасителя до Свого народу: “Де є такий Бог, як Ти, що прощає гріх і відпускає провину решті Свого спадку, що не зберігає гнів Свій навіки, бо Він милосердний. Він знову змилосердиться над нами, приглушить наші провини і кине всі наші гріхи в глибини моря”.”