У стінах Старого міста Єрусалима є низка воріт, які й досі залишаються єдиним способом проходу. Ці ворота згадуються в різних біблійних пророцтвах. Серед них — Золоті ворота, які колись були головними вхідними воротами зі сходу. Пророк Єзекіїль пише про них так:

„Тоді Господь сказав до мене: ‘Ці ворота мають залишатися зачиненими, їх не слід знову відкривати, і ніхто не повинен через них проходити, бо Господь, Бог Ізраїлю, пройшов крізь них, тому вони мають залишатися зачиненими’“. Єзекіїль 44:1–2

Через шістсот років Ісус Христос, Син Божий, увійшов до міста через ці ворота. (Про цю подію розповідається у всіх чотирьох Євангеліях: Матвія 21:7–11; Марка 11:7–11; Лк. 19,35-45; Ів. 12,12-19). Таким чином, частина пророцтва здійснилася. Але що ж щодо іншої частини? Хто був би настільки нерозумним, щоб зачинити головні ворота міста? Під час руйнування Єрусалима римлянами стіни та ворота були знесені. Нове місто було збудовано ще далі на захід від Золотих воріт.

Коли султан Сулейман у 1543 році знову відновив стіни, він вчинив дещо дивно. Він наказав відновити ворота з їхніми арками та орнаментами, а одразу після цього замурувати їх кам’яними блоками. Тож «Золоті ворота» й досі залишаються щільно зачиненими та є німим свідченням істинності біблійного пророцтва.

Приблизно за 180 км на південь від Єрусалима розташоване місто Петра — колишня столиця країни Едом. Ця країна скеляста й порізана, тому її важко перетнути. Дорога до Петри пролягає вузькою ущелиною, стінки якої піднімаються майже вертикально. Місто контролювало великий караванний шлях, яким транспортували скарби з Аравії та східних країн. Заможні мешканці витесали у червоних скелях, що оточують місто, розкішні гробниці та храми. Разом із зростанням багатства та культури в Петрі зростали також жорстокість і гординя. Пророк Єремія передбачив наслідки цього:

„‘О ти, що мешкаєш у скельних ущелинах і володієш високими горами: хоч ти й збудував своє гніздо так високо, як орел, я скину тебе звідти’, — говорить Господь. Так Едом стане пусткою“. Єремія 49:16–17

Як безглуздо, мабуть, звучало таке пророцтво для самовпевнених мешканців багатого й неприступного міста. Але сьогодні Петра — покинуте, безлюдне місто-руїна. Пророцтво збулося.

На відстані понад 1 000 км від Петри протікають великі річки Тигр та Євфрат, які зрошують стародавню Месопотамію. Саме там знаходиться колиска людської цивілізації. Найкрасивішим містом цієї країни був Вавилон.

Він славився своїми висячими садами та найпрекраснішою міською стіною, яку коли-небудь зводили. Коли Навуходоносор заснував свою велику імперію, Вавилон поринув у розпусту та гріх. Тому пророк Єремія проголосив:

„Нехай земля тремтить і лякається, бо кожен задум Господній має здійснитися“.“

„щоб він перетворив землю Вавилону на пустелю, де ніхто не мешкатиме“ … „і Вавилон стане купою каміння та притулком шакалів“. Єремія 51:29, 37

І все це сталося. Ледь не через сто років місто було змушене здатися перській армії й повністю втратило своє значення.

Олександр Великий хотів відбудувати місто, але помер ще до початку робіт. Протягом 2 000 років місто залишалося повністю безлюдним, що стало свідченням виконання біблійного пророцтва.

Одне з найвизначніших пророцтв стосується Тиру — знаменитого міста фінікійців. Єзекіїль пророкував:

„Ось, Я наславлю на Тир Навуходоносора, царя Вавилонського. Він вигубить твій народ мечем і повалить твої міцні стовпи. Ось, Я проти тебе, о Тире, і Я приведу проти тебе багато народів“. … „І вони зруйнують мури Тиру та повалять його вежі; я навіть пил з нього змету і зроблю його подібним до голої скелі“. … „Ти станеш місцем, де розтягують сітки. Тебе більше не будуть обробляти. Бо Я, Господь, сказав це“. Єзекіїль 26:7, Єзекіїль 11:3, 4, 14

Навуходоносор напав на Тир, прорвався до міста і винищив більшу частину його мешканців. Таким чином, перша частина пророцтва збулася. Але заможні мешканці втекли на невеликий острів, розташований за кілометр від узбережжя, і збудували там нове місто. Там вони жили в достатку та безпеці понад два століття. Потім прибув Олександр Великий зі своїми військами з Македонії, Греції, Тракії, Криту, Родосу, Кіпру, Сидону та інших країн і островів і завоював також нове місто на острові. Однак блискуче озброєний флот Тиру та продумана система підводних пасток завадили нападу з боку моря. Тому Олександр наказав збудувати дамбу від материка до острова, щоб його війська могли атакувати місто. Для цього він використав каміння та уламки стародавнього міста. Насамкінець пил змели та засипали ним прогалини. І він захопив місто та вбив усіх мешканців.

Сьогодні стародавній Тир — це пустельне й покинуте місце, де кілька рибалок розвішують свої сітки для сушіння. Там залишилися лише джерела Рас-ель-Айн, які могли б забезпечити водою велике місто. Але це місце залишилося безлюдним, і таким чином пророцтво збулося.

Як так сталося, що ці пророцтва здійснилися настільки повністю? Дехто каже, що все дуже просто: пророки передбачили стільки, що щось із цього не могло не збутися. Якщо ми хочемо погодитися з цим, то мусимо запитати: наскільки пророкам пощастило зі своїми передбаченнями?

Отже, існує розділ математики, який називається теорією ймовірностей. За допомогою цього методу можна математично обчислити, з якою ймовірністю подія відбудеться або не відбудеться.

Професор Пітер Стоунер досліджував ймовірність здійснення біблійних пророцтв. Для цього він використовував статистичні дані, отримані в ході досліджень, у яких взяли участь понад 600 студентів, які під його керівництвом ретельно вивчали всі питання. Ось результати їхніх оцінок.

1. Закриття «Золотих воріт» у масштабі 1:1 000
2. Занепад Петри 1:10
3. Руйнування країни Едом 1:50
4. Непридатність землі Едом для проживання 1:100
5. Завоювання Вавилону 1:10
6. Непридатність Вавилону 1: 100 для проживання
7. Зруйнування Тиру Навуходоносором 1:2
8. Зруйнування Тиру Олександром 1:5
9. Будівництво дамби до острова в масштабі 1:10
10. Використання останнього пилу для будівництва дамби у масштабі 1:2 000
11. Розгортання сіток серед руїн 1:10
12. Постійне опустелювання 1:20

Якщо підсумувати ці значення, то на основі цих 12 оцінок можна отримати таку ймовірність:

1:1 000 × 1:10 × 1:50 × 1:100 × 1:10 × 1:100 × 1:2 × 1:5 × 1:10 × 1:2.000 × 1:10 × 1:20 = 1 : 2 000 000 000 000 000 000

Отже, ймовірність того, що всі дванадцять окремих пророцтв збулися б, якби пророки просто вгадували, становить один до двох трильйонів.

Ну, два трильйони — це велике число, але що насправді воно означає?

Припустимо, у нас є два трильйони срібних доларів, з яких лише один позначений. Два трильйони срібних доларів покрили б всю територію штату Техас шаром висотою приблизно 12 м. Тепер зав’яжемо одному чоловікові очі й відправимо його шукати цей срібний долар. Він може йти куди завгодно. Він може копати так глибоко, як забажає. Але одного дня він повинен сказати: «Ось цей позначений срібний долар». Які шанси у цього чоловіка знайти цей долар? Такі самі, як і на виконання біблійних пророцтв, які ми щойно розглядали.

Ця оцінка стосується лише чотирьох пророцтв. А скільки їх міститься в Біблії? Нам достатньо додати лише частину цих пророцтв, щоб отримати кількість срібних доларів, яка заповнила б весь космос. Як же тоді бути з тим, що так багато пророцтв збулися, хоча їхні оцінки вже неможливо охопити за допомогою теорії ймовірностей? Звідси випливає, що вони аж ніяк не могли бути випадковими.