Теслярі засновують теле- та радіостанцію

3ABN — це абревіатура назви християнського телеканалу, до якого входить наземна станція для супутникової телетрансляції. Назва англійською мовою: Three Angels Broadcasting Network (Мережа телемовлення «Три ангели»). Його заснували два брати Шелтони, теслі з Іллінойсу, США, разом зі своїми сім’ями. Понад 10 років тому вони власноруч побудували цю станцію, і вона мала служити лише одній меті — поширенню біблійного послання.

У листопаді 1984 року Денні Шелтон подивився телепрограму, яка поширювала грубі помилки щодо християнської віри. Рано вранці наступного дня під час молитви Святий Дух спонукав його створити телеканал, за допомогою якого можна було б охопити всю Америку, ба навіть весь світ, і присвятити його виключно проповідуванню біблійної істини. Після інтенсивної молитви разом зі своїм братом вони отримали впевненість і поклали все на Його вівтар: свої скромні кошти, свій час, усе своє життя — і пообіцяли Господу, що готові робити все, чого Він від них вимагатиме.

Оскільки вони не мали уявлення про те, що потрібно для створення такого засобу комунікації, спочатку вони вирушили на екскурсію до сусідньої телевізійної станції. Там вони зустріли одного з провідних інженерів, Кларенса, який лише 3 місяці тому став християнином, але не належав до жодної церкви. Він сказав їм: „Не знаю, чому я вам це кажу, але відчуваю, що мушу: у вас буде така телевізійна станція, наземна станція, з якої через супутники можна охопити весь континент„. Брати запитали у відповідь: “А весь світ?„ “Так, навіть весь світ, якщо захочете. Через інші супутники». У цю мить вони згадали пророчі слова про ангелів, які летять посеред неба (Об’явлення 14:6), і так знайшли назву для цього проєкту: 3ABN, Мережа трьох ангельських каналів.

Інженер мав їм ще щось сказати: „Через розташування різних супутників зв’язку та численних мікрохвильових передавачів телефонної мережі в Північній Америці не скрізь можна встановити наземну станцію. Лише кілька конкретних місць вільні від перешкод і придатні для цього. І вони, як правило, вже зайняті іншими передавачами. Крім того, для цього потрібно отримати дозвіл від FBC (Федерального управління зв’язку США). Тому вже півтора року я обробляю на своїх комп’ютерах інформацію, щоб знайти такі можливі місця. “За 10 км на північ і 16 км на схід від їхнього нинішнього місця проживання знаходиться єдине місце в околицях, де це було б географічно можливо». Але брати не мали там ані землі, ані знайомих, та й не могли собі дозволити придбати ділянку.

На цій станції вони також зустріли одного з керівників — пастора євангельської церкви. Він теж розповів їм дивну історію: „Ми змушені, — зізнався він, — продати повне студійне обладнання вартістю понад $100.000. Вчора до нас завітав потенційний покупець, але він міг запропонувати за це лише $ 30 000. Тож я відмовився. Я помолився з цього приводу і запитав Бога, чи слід нам залишити це обладнання. Бог відповів “ні„. Я запитав Його, чи слід нам її продати. Він також відповів „Ні“. «То що ж мені робити?» — запитав я у Бога. Він сказав: «Поки що залиш її собі, а коли до тебе прийдуть потрібні люди, тоді віддай її їм. Але тепер я маю впевненість, що ці люди стоять переді мною». Ще того ж дня брати Шелтон підписали акт дарування технічного обладнання для повноцінної телевізійної студії, вартість якого на той час становила $ 100 000.

Тож хоча вони й мали необхідне обладнання, у них не було ні приміщення для нього, ні ділянки, щоб його побудувати. Того вечора в середу відбувалася молитовна зустріч. Серед приблизно 10 осіб, які прийшли до громади Томпсонвілля, була й пані Фонда Саммерс, 70-річна вдова та знайома матері обох братів. На той час вона не була членом громади. Вона володіла ділянкою площею 8 092 м², яку вже кілька разів намагалася продати. Але щоразу їй снився сон, який заважав їй це зробити. Вночі після цього молитовного зібрання їй знову приснився той самий сон, але цього разу з закликом подарувати цю землю двом братам.

Тож вона зателефонувала мамі Шелтон і сказала їй, що ця земля, щоправда, розташована трохи осторонь: за 10 км на північ і за 16 км на схід від містечка, в якому вони мешкали. З тієї миті вони обоє зрозуміли, що це саме те місце: саме та ділянка, яку експерт визначив як єдиний можливий варіант! І цю землю їм подарували!

Тепер розпочався тривалий процес отримання дозволу на будівництво наземної станції від уряду США. Через 3,5 місяці уряд видав ліцензію. Спеціаліст у цьому відомстві ледь міг у це повірити, адже за всю його практику ще ніколи не траплялося, щоб уже перше перевірене місце без жодних обмежень підходило для будь-якого виду супутникової передачі.

Ще доки вони чекали на дозвіл, вони використали час і побудували під’їзну дорогу до ділянки; багато хто вважав це божевільною ідеєю, адже у них не було ні ліцензії, ні грошей. Адже укладання дорожнього покриття та оренда дорожньої техніки коштували $ 6 000, яких у них не було. Тож їм знадобилося ще одне Боже диво. Однак коли роботи були завершені й фірма зажадала своїх грошей, того ж дня надійшли два листи: один із сумою $ 2 000, а другий — із сумою $ 4 000.

Лише будівництво каркасу площею 5 000 м² забудованої ділянки, двоповерхового будинку з мінімальним обладнанням для телестудії, обійшлося б $ у 50 000. Але оскільки грошей не було, вони самі почали копати траншеї для фундаменту. Під час цих робіт пенсіонери-подружжя запропонували допомогу й запитали: „Як ви збираєтеся заливати траншеї бетоном, якщо у вас немає грошей?“ „Ми покладаємося на Бога“, — відповіли брати Шелтони. „Ми навчилися одному: якщо Він каже нам щось робити, то ми просто маємо йти вперед з вірою. Бог у свій час подбає про все необхідне“. Коли через п’ять днів подружжя прощалося, вони вручили їм чек на суму $ 50 000. Цього вистачило, щоб профінансувати весь каркас будівлі.

Після того як виготовлення параболічної антени (тарілки діаметром близько 11 метрів) вдалося профінансувати за рахунок непередбачених пожертв, Бог подбав про необхідних фахівців. Телевізійного директора та продюсера програм з Алабами запитали, чи готовий він приєднатися до 3ABN. Він зазначив, що займає стабільну та дуже добре оплачувану посаду. До того ж, він саме будує собі новий будинок. Проте він хотів би разом із родиною попостити, помолитися та обміркувати це питання. Через три дні до них підійшла їхня маленька донька і запитала: „Мамо, ти вчора ввечері теж бачила ангела?“ Мати розпитувала: „А як же виглядав той ангел? Що він сказав?“ І дитина розповіла: „Він сказав мені, щоб я спакувала всі свої іграшки та іграшки мого брата. Бо ми переїдемо до Іллінойсу“. Тепер родина знала, який шлях для них обрав Бог. Ось тільки ще не добудований будинок не можна було продати. Проте вони готувалися до переїзду. І коли вантажівка з меблями вже стояла перед дверима, з’явився ще один покупець на цей будинок.

Одним із найважливіших фахівців для монтажу був електрик, який міг спланувати та виконати всю прокладку кабелів. Шелтони присіли на коліна на бетонну підлогу ще порожнього цеху й помолилися: „Господи, Ти знаєш, як терміново нам потрібен електрик. Надішли нам його!“ Через 20 хвилин задзвонив телефон. Один брат по вірі з Чикаго сказав: „Я чув, що вам потрібен електрик. Я вже цілий тиждень намагався зв’язатися з вами. Тепер нарешті мені це вдалося. Я готовий у свій вільний час працювати для вас безкоштовно“.“

Один із сусідів запитав їх: „Ви знаєте, що станція також буде коштувати грошей, коли її добудують?“ Брати Шелтон розповідають: „У 1986 році ми розпочали з 18 годин ефірного часу, а 1 квітня 1987 року вже транслювали 24 години безперервно. У нас були можливості продати ефірний час. Це б одразу позбавило нас усіх фінансових турбот. Але ми пообіцяли Господу транслювати лише вибрані християнські програми. Тому ми відмовилися. Бог уже понад 14 років піклується про „свою“ станцію“.

У 1990 році ми побудували нашу першу наземну станцію УВЧ. Завдяки цьому в радіусі приблизно 30–50 км можна вільно приймати нашу програму без супутникової антени. У 2001 році ми мали 73 таких телевізійні станції, розташовані по всій території США. До цього додаються ще 32 інші телевізійні станції, які співпрацюють з нами та частково або повністю ретранслюють наш сигнал і транслюють його безкоштовно. Крім того, 3ABN приймається 54 кабельними телевізійними станціями та подається в їхні мережі. Є також лікарні та будинки для людей похилого віку, які підключають нас до своїх внутрішніх кабельних мереж.

Поточні витрати такої телевізійної станції є колосальними: лише оренда п’яти супутників коштує близько $ 200 000 на місяць. Якщо з оплатою затримка складе хоча б 30 днів, 3ABN втратить свій канал на супутнику. З урахуванням витрат на зарплати, електроенергію та обслуговування обладнання й будівель щомісяця в середньому потрібно $ 1 300 000. Але кошти завжди надходили вчасно, хоча в ефірі не ведеться масштабної реклами збору пожертв, як це зазвичай роблять багато інших релігійних телеканалів у США.

Проте головним завданням цієї самофінансованої місіонерської організації є і залишається проповідування послання про любов Ісуса у зв’язку з Вічним Євангелієм трьох ангелів. Завдяки цій благословенній роботі до Христа вже прийшли буквально тисячі людей.