Сільві
Я виросла у Франції. Мої батьки, бабусі й дідусі та троє моїх братів і сестер були католиками. У питаннях релігії моя мама панувала залізною рукою — і ми всі охоче підкорялися: відвідування церкви, церковні свята, вечірня сімейна молитва… Нашу віру визначали тиск і ритуали. Проте я розвинула власні стосунки з Ісусом і любила розмовляти з Ним. Але потім Бог за короткий час змінив моє життя і вивів мене з чотирикратного рабства:
- Рабство під батьківським ярмом: виховання було суворим, а будь-який опір безжально придушувався. Послух вважався чимось „священним“.
- Рабство під ярмом окультизму: ще підлітком я зацікавився гороскопами та ворожінням. Я замовив аналіз свого майбутнього, а в 20 років звернувся до ворожила, який обіцяв „допомогу в будь-яких життєвих ситуаціях“. У мене вже роками була велика проблема, і я часто благав Бога про допомогу — без особливого успіху. Він кілька разів відповідав і чудесним чином втручався, але цього було далеко не достатньо. „Чому Він не хоче допомогти?“ — запитував я себе. Тому я звернувся до ворожила. Але це був дорогий і гіркий досвід. Я також відвідував харизматичну церкву. Ці живі свідчення були для мене абсолютно новими. Я чув говоріння мовами, що звучало як арабська. Мені сказали, що це „мова ангелів“. Ентузіазм був заразливим, і я із задоволенням відвідував зібрання. Коли я розповів про це ворожові, він, посміхаючись, сказав: „Навіть там, де є радість, може бути диявол“, — і кинув на підлогу Біблію, яку я йому подав. Крім того, я читав літературу Далекого Сходу та захоплено слухав поп-музику й техно. Остання допомагала мені втекти від розчаровуючої реальності.
- Рабство під ярмом моєї католицької віри: ця суміш традицій і забобонів, переплетена з поклонінням Марії, була моєю вірою лише доти, доки я не знайшла справжнє: Коли у 25 років я познайомилася на роботі у Франції зі своїм майбутнім чоловіком, німецьким адвентистом, моя увага привернула його кишенькова Біблія. Це був початок захоплюючої подорожі у світ істини. Як же було чудово чути й вірити у всі ці нові речі!
- Рабство під ярмом неправильних стосунків: у пошуках визнання та кохання я вступала у стосунки, але так і не знайшла того єдиного. Зрештою Бог подарував мені чоловіка на все життя — який молився про жінку — та нове майбутнє в Німеччині, далеко від „будинку рабів“.
Після євангелізаційної кампанії „Net 96“ з Марком Фінлі я прийняв хрещення в Мангаймі. Моє серце наповнилося великою радістю. Немає нічого кращого за істину! Після багатьох, часом болісних, випробувань Бог привів мене до Своєї громади. Яке благословення! Хвала й подяка Йому!
Висновок: Не обов’язково проходити через усе, щоб потім розповісти, як Бог вивів тебе з рабства. Я б волів би з самого початку йти правильним шляхом.
