“Усі гріхи та блюзнірства будуть прощені людям, але блюзнірство проти Духа не буде прощено”. Матвія 12:31

Відповідь: Гріх, який Бог не може пробачити, — це “блюзнірство проти Святого Духа”. Що означає “блюзнірство проти Святого Духа”? У людей з цього приводу існує багато різних думок. Дехто вважає, що це вбивство, інші — прокляття Святого Духа, ще інші — самогубство, інші — вбивство ненародженої дитини, дехто — зречення Христа, інші — надзвичайно огидний, жахливий злочин, а ще інші — поклоніння фальшивому богу. Наступне запитання проллє світло на цю важливу тему.

“Тому кажу вам: усі гріхи та блюзнірства будуть прощені людям, але блюзнірство проти Духа не буде прощене“. Матвія 12:31

Відповідь: Біблія чітко говорить, що будь-який гріх, а також богохульство, прощаються. Отже, жоден із перелічених вище гріхів не є гріхом, якого Бог не може пробачити. Жоден вчинок, яким би він не був, не є гріхом, який не можна пробачити.

Здається, ніби ці два наступні твердження суперечать одне одному, хоча це не так:

А. Усі гріхи та богохульства будуть прощені людям.

Б. Блюзнірство або гріх проти Святого Духа не прощається.

Обидва висловлювання належать Ісусу

Ісус виголосив обидва ці висловлювання в Євангелії від Матвія 12:31, а отже, тут не може йтися про помилку. Щоб узгодити ці два висловлювання між собою, нам потрібно навчитися розуміти дію Святого Духа.

Відповідь: Дія Святого Духа полягає в тому, щоб відкрити мені гріх і наставити мене на всю істину. Через Святого Духа Бог приводить мене до навернення. Без дії Святого Духа ніхто не відчуває каяття за гріх, і ніхто не навертається.

“Але якщо ми визнаємо свої гріхи, то Він вірний і справедливий, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправди”. 1-е послання Івана 1:9

Відповідь: Коли Святий Дух відкриває мені гріх, я мушу визнати його, щоб отримати прощення. Коли я визнаю його, Бог не тільки прощає мене, а й очищає мене від усієї неправедності. Бог готовий пробачити мені будь-який гріх (Псалом 86:5), якщо я готовий визнати його та відмовитися від нього.

Відповідь: Якщо я не визнаю своїх гріхів, Ісус не може їх мені пробачити. Отже, кожен гріх, який я не визнаю, залишається непробаченим доти, доки його не визнають, адже лише після визнання настає прощення. Ніколи навпаки.

Небезпека опору Святому Духу

Опіратися дії Святого Духа надзвичайно небезпечно, адже це може легко призвести до відкидання Святого Духа, що є гріхом, якого Бог ніколи не зможе пробачити. Це означає перетнути межу, за якою вже немає дороги назад. Якщо я постійно чиню опір дії Духа, хоча лише завдяки дії Святого Духа я можу досягти навернення, мій випадок стає безнадійним. Ця тема настільки важлива, що Бог ілюструє та пояснює її у Святому Письмі різними способами. Зверніть увагу на ці пояснення під час вивчення цього уроку!

Відповідь: У Біблії сказано:

А. “Сьогодні, коли ви чуєте Його голос, 8 не твердіть своїх сердець…” Псалми 95:7, 8

Б. “Я поспішаю і не зволікаю виконувати Твої заповіді”. Псалми 119:60

C. “Ось, зараз — час благоприятний; ось, зараз — день спасіння!” 2 Коринтян 6:2

Д. “А тепер, чого ти зволікаєш? Встань, прийми хрещення й очистися від гріхів, закликаючи ім’я Господа!” Дії Апостолів 22:16

Біблія неодноразово говорить, що я повинен негайно визнавати гріхи, про які мені стає відомо, і що я повинен без зволікання приймати новопізнані істини.

Відповідь: Бог урочисто попереджає, що Святий Дух не буде безкінечно закликати людину відмовитися від гріха та слухатися Його.

“Тому я говорю до них притчами, бо вони бачать, але не бачать, чують, але не чують, і не розуміють;” Матвія 13:13

Відповідь: Святий Дух перестає говорити до людини, коли та стає глухою до Його голосу. Біблія описує це як «слухання, яке не чується». Марно ставити будильник у кімнаті глухої людини. Вона його не почує. Людина може сама себе «налаштувати» так, щоб більше не чути будильника, якщо вона постійно вимикає його і не встає. Зрештою настає день, коли вона вже не чує, як дзвонить будильник.

Не ігноруйте Святого Духа

Так само і зі Святим Духом. Якщо я постійно ігнорую Святого Духа, Він, звичайно, і далі буде говорити до мене, але я вже не почую Його. Коли настане цей день, Святий Дух із сумом відвернеться від мене, бо я став глухим до Його закликів. Таким чином я досягну того моменту, з якого вже немає повернення. Яке серйозне, пробуджуюче попередження — опиратися голосу Духа!

“Але шлях праведника — як сяйво ранкового світла, що стає дедалі яскравішим аж до повного дня. Шлях безбожних — це густа темрява; вони не знають, про що спотикаються”. Приповісті 4:18, 19 “Ходіть, поки ще маєте світло, щоб темрява вас не застигла!“ Івана 12:35

Відповідь: Біблійний принцип полягає в тому, що ми повинні діяти негайно, коли Святий Дух відкриває нам нове світло або усвідомлює нас про гріх. Я мушу діяти одразу — підкорятися без зволікання. Якщо я підкоряюся і живу відповідно до світла, яке отримую, Бог і надалі даруватиме мені світло. Якщо ж я відкину це, то згасне й те світло, яке я вже маю, і я буду залишений у темряві. Темрява — це наслідок впертого й остаточного відкидання Святого Духа та відмови слідувати за світлом. Тоді у мене не залишиться жодної надії.

Відповідь: Так, якщо я вперто відмовляюся визнати гріх і відректися від нього, то зрештою стану глухим до голосу Святого Духа і дійду до точки, з якої вже не буде повернення. Ось кілька біблійних прикладів:

А. Непростимим гріхом Юди була жадібність (Івана 12:6). Чому? Чи тому, що Бог не міг йому цього пробачити? Ні! Цей гріх не міг бути пробачений лише тому, що Юда відмовився прислухатися до голосу Святого Духа та визнати свій гріх жадібності. Зрештою він став глухим до голосу Духа.

Б. Непростимі гріхи Люцифера — це гордість і самозвеличення (Ісая 14:12–14). Бог може пробачити ці гріхи. Люцифер міг би отримати прощення й очищення, але він відмовився слухати, аж поки не перестав чути голос Духа.

C. Непростимим гріхом фарисеїв було заперечення Ісуса як Месії (Марка 3:22-30). Вони неодноразово глибоко в серці переконувалися, що Ісус є Месією — Сином живого Бога Небесного. Але вони очерствили свої серця й уперто відмовлялися прийняти Його як Спасителя й Господа. Зрештою вони стали глухими до голосу Духа. Одного дня, після того як Ісус звершив ще одне велике чудо, фарисеї заявили перед зібраним натовпом, що Ісус отримує свою силу від диявола. На це Ісус одразу відповів, що приписування Його чудотворної сили дияволу є знаком того, що вони дійшли до точки, з якої вже немає повернення, і що вони зневажили Святого Духа. Бог хотів би пробачити їх. Але вони чинили Йому опір, аж поки не стали абсолютно глухими до Святого Духа і їх уже не можна було достукатися.

Я не можу обирати наслідки
Коли Дух звертається до мене, я можу відповісти на це або відкинути Його голос, але наслідки я не можу обирати. Вони є незмінними. Якщо я послідовно прислухаюся до Нього, я ставатиму дедалі більше схожим на Ісуса. Святий Дух позначить мене на чолі як дитину Божу (Об’явлення 7:2, 3) і тим самим забезпечить мені місце в Царстві Небесному. Але якщо я вперто відмовляюся відповідати на це, я засмучую Святого Духа, і Він назавжди покине мене, чим я приречу себе на загибель. Яке серйозне попередження — ігнорувати Святого Духа!

“І не забирай від мене Свого Святого Духа!” Псалми 51:13

Відповідь: Він благав Бога не забирати від нього Святого Духа. Чому? Тому що Давид усвідомлював: якби Святий Дух покинув його, він би миттєво загинув. Він знав, що лише Святий Дух може навести на покаяння, розкаяння та виправлення, і тремтів від думки, що може стати глухим до Його голосу. В іншому місці Біблія говорить нам, що Бог зрештою покинув Ефраїма, бо той прив’язався до своїх ідолів (Осія 4:17) і не хотів слухати Духа. Він став духовно глухим. Найгірше, що може трапитися з людиною, — це коли Бог змушений відвернутися від неї й залишити її напризволяще. Нехай це не трапиться з вами! Не допускайте цього!

“Не гасіть Духа”. 1-е Послання до Солунян 5:19

Відповідь: Дія Святого Духа подібна до вогню, що палає в розумі та серці людини. Гріх діє на Святого Духа так само, як вода на вогонь. Якщо я не зважаю на Святого Духа і продовжую грішити, то я наливаю воду на вогонь Святого Духа. Серйозні слова Павла стосуються й нас сьогодні. Не гасіть вогонь Святого Духа своєю постійною відмовою слухати Його голос. Коли вогонь згасне, я досягну точки, з якої вже не буде повернення.

Будь-який гріх може загасити вогонь

Будь-який невідомий або несповіданий гріх може зрештою загасити вогонь Святого Духа. Це може бути відмова дотримуватися Божого святого суботнього дня. Це може бути тютюн. Це може бути небажання пробачити того, хто вас зрадив або іншим чином образив. Це може бути аморальність. Це може бути утримання Божої десятини. Відмова слухатися голосу Святого Духа в будь-якому питанні — це як лити воду на вогонь Святого Духа. Не гасіть цей вогонь! Немає нічого гіршого за це.

Відповідь: Які шокуючі слова! Бог каже, що ті, хто не хоче прийняти істину й чинить опір переконанню Святого Духа, отримають сильні омани (після того, як Дух відійде від них), так що вони вважатимуть оману за істину.

“Багато хто скаже мені того дня: ”Господи, Господи! Хіба ми не пророкували в ім’я Твоє, і в ім’я Твоє не виганяли демонів, і в ім’я Твоє не творили багато чудес? А тоді я скажу їм: «Я ніколи не знав вас; відійдіть від мене, ви, беззаконники!» Матвія 7:22–23

Відповідь: Ті, хто вигукує “Господи, Господи!”, будуть шоковані й вражені тим, що їх виключено. Вони були абсолютно впевнені у своєму спасінні. Тоді Ісус, без сумніву, нагадає їм про той час у їхньому житті, коли Святий Дух переконав їх у новому світлі. Тоді це було для них кришталево ясно, і вони однозначно визнали це істиною. Це турбувало їх і не давало спати вночі, поки вони боролися з рішенням. Як же палало їхнє серце! Зрештою вони сказали “Ні!”. Тоді вони відмовилися й надалі слухати Святого Духа. Як наслідок, їх охопило сильне оману, що вони вважали себе спасенними, хоча насправді були загублені. Чи може з людиною статися більша трагедія?

“Не кожен, хто каже до мене: ”Господи, Господи!”, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю мого Отця, що на небі». Матвія 7:21

Відповідь: Ісус урочисто застерігає, що не всі, хто впевнений у цьому, увійдуть до Його Царства, а лише ті, хто виконує Його волю. Кожен із нас прагне впевненості у спасінні. Це навіть божественний заклик. Проте сьогодні в християнстві існує хибна обіцянка впевненості, яка обіцяє людям спасіння, хоча вони й надалі живуть у гріху й жодним чином не змінюють свого способу життя.

Стурбовані пастори

Все більше відомих церковних лідерів стурбовані тим, що так багато церков наповнені людьми, які вважають себе “у безпеці”, але не зазнали справжніх змін завдяки Ісусу Христу і не слухаються Його.

Ісус роз'яснює ситуацію

Ісус каже, що справжню впевненість можуть мати лише ті, хто виконує волю Його Отця. Якщо я прийму Ісуса як Господа і Володаря свого життя, мій спосіб життя кардинально зміниться. Я стану цілком новою істотою (2 Коринтян 5:17). Я з радістю дотримуватимуся Його заповідей і виконуватиму Його волю (Івана 14:15) та з радістю слідуватиму за Ним, куди б Він мене не вів (1 Петра 2:21). Його дивовижна сила воскресіння (Филип’ян 3:10) перетворює мене на Його образ (2 Коринтян 3:18). Його мир пронизує моє життя (Івана 14:27). Коли Ісус через Святого Духа живе в мені (Ефесян 3:16, 17), “я можу все” (Филип’ян 4:13) і “ніщо не буде неможливим” (Матвія 17:20).

Справжня впевненість на відміну від оманливої впевненості

Якщо я йду за Спасителем туди, куди Він веде, Він обіцяє мені, що ніхто не зможе вирвати мене з Його руки (Івана 10:28) і що на мене чекає вінець життя (Об’явлення 2:10). Яку чудову, справжню впевненість дарує Ісус своїм послідовникам! Впевненість за будь-яких інших умов є оманою. Вона приведе людей, які вважають себе врятованими, хоча насправді вони загублені, перед судом небесний (Приповісті 16:25).

“бо я переконаний, що Той, хто розпочав у вас добру справу, доведе її до кінця аж до дня Ісуса Христа”. “Бо саме Бог діє у вас і бажання, і виконання за Своєю волею”. Філіп’ян 1:6; 2:13

Відповідь: Слава Господу! Кожному, хто визнає Ісуса Господом і Володарем свого життя, дається обіцянка, що Ісус надійно й дивовижним чином приведе його до Свого Царства. Не може бути нічого кращого за це!

”Ось я стою біля дверей і стукаю. Якщо хтось почує мій голос і відчинить двері, я увійду до нього і вечерятиму з ним, а він — зі мною”. Об’явлення 3:20

Відповідь: Ісус обіцяє увійти в наше життя, якщо ми відчинемо Йому двері. Саме Ісус через Свого Святого Духа стукає у двері ваших і моїх сердець. Він, Цар царів, Спаситель світу, знаходить час, щоб прийти до вас і до мене та з любов’ю направляти й наставляти нас. Яка ж це дурість, яка неймовірна катастрофа — бути надто зайнятим або байдужим, щоб укласти люблячу, тривалу дружбу з Ісусом! Близькі друзі Ісуса не ризикують бути відкинутими в Судний день. Ісус особисто прийме їх у Своє Царство (Матвія 25:34).

Останнє слово

Це останній урок із нашої серії, що складається з 27 уроків. Ми щиро бажаємо, щоб ви були приведені до присутності Ісуса і пережили досвід чудових, нових стосунків з Ним. Ми сподіваємося, що з кожним днем ви наближаєтеся до Учителя і незабаром приєднаєтеся до радісної групи тих, кого буде прийнято до Його Царства, коли Він з’явиться. Якщо нам не судилося зустрітися на цій землі, давайте вирішимо, що зустрінемося в хмарах у той великий день.

Будь ласка, зверніться до нас, якщо ми можемо ще чимось допомогти вам у вашій подорожі до Небес!

Святий Дух діє на всіх людей (Івана 1:9), так само як сонце світить для всіх людей. Те саме сонце, яке твердіє глину, розплавляє віск. Так само і Святий Дух по-різному впливає на наші серця, залежно від того, як ми відповідаємо на Його заклики. Якщо я реагую на це позитивно, моє серце пом’якшується. Як наслідок, я переживаю повне перетворення (1 Самуїл 10:6). Якщо ж я опираюся Духу, моє серце твердне (Захарія 7:12).

Реакція фараона

Фараон очерствив своє серце, чинячи опір Святому Духу (Вихід 8:15, 32; 9:34). Однак Біблія також говорить, що Бог очерствив його серце, оскільки Святий Дух Божий продовжував піклуватися про фараона. Однак, оскільки фараон все одно чинив опір Його дії, його серце очерствіло, так само як сонце твердіє глину. Якби фараон прислухався до Духа Божого, його серце стало б м’яким, так само як сонце розм’якшує віск.

Юда та Петро

Двоє учнів Ісуса, Юда та Петро, є прикладами цього принципу. Обидва вчинили жахливий гріх. Один зрадив Ісуса, інший — зрікся Його. Що з цього гірше? Хто може це сказати? Той самий Святий Дух з любов’ю піклувався про обох. Юда чинив опір, через що його серце стало твердим, як камінь. Натомість Петро був сприйнятливий до дії Духа, завдяки чому його серце розм’якшилося. Він виявив справжнє каяття. Згодом він став одним із найвидатніших проповідників у первісній церкві. Будь ласка, прочитайте в Захарії 7:12, 13 серйозне Боже застереження щодо очерствіння наших сердець перед дією Святого Духа.

У Новому Завіті Ісус категорично висловлюється проти цього. Він сказав: “Зле й перелюбне покоління шукає знамення” (Матвія 12:39). Він навчав істини й підтверджував її Старим Завітом, який на той час був Святим Письмом. Вони дуже добре розуміли, про що Він говорив. Вони також були свідками Його чудес, але все одно відкинули Його. Пізніше Він сказав їм: “Якщо вони не слухають Мойсея та пророків, то не переконаються, навіть якби хтось воскрес із мертвих”. Лука 16:31 Біблія закликає нас перевіряти все на основі Святого Письма (Ісая 8:19, 20). Якщо ми вирішимо виконувати волю Ісуса й слідувати за Ним, куди б Він нас не вів, нам дається обіцянка, що Він дасть нам здатність розрізняти істину від помилки (Івана 7:17).

Так. Якщо людина свідомо не слухається Бога (Псалми 66:18) і все ж просить Бога благословити її (хоча й не має наміру змінитися), то молитва цієї людини не тільки безглузда, але, за словами Бога, є огидою (Приповісті 28:9).

Ви не відкинули Святого Духа. Ви можете бути в цьому впевнені, бо відчуваєте, що це звернення стосується саме вас. Лише Святий Дух може викликати у вас занепокоєння та переконати вас (Івана 16:8-13). Якби Святий Дух покинув вас, ваше серце не було б засмученим, і ви б не переймалися цим. Радійте і славте Бога! Віддайте Йому своє життя прямо зараз і з молитвою слухняно йдіть за Ним у майбутньому. Він дарує вам перемогу (1 Коринтян 15:57), зміцнить вас (Филип’ян 2:13) і збереже вас аж до Свого другого приходу (Филип’ян 1:6).

Біблія говорить: “Насіння — це Слово Боже. А ті, що при дорозі, — це ті, хто його чують; потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб вони не увірували й не отримали спасіння”. Лука 8:11, 12. Ісус вказує на те, що ми маємо діяти негайно, коли розуміємо, що Святий Дух велить нам робити стосовно нового світла зі Святого Письма. Інакше диявол матиме нагоду позбавити нас цієї істини.

Тут Бог має на увазі пізнання людини як особистого друга. Ми пізнаємо Його як друга, коли щодня розмовляємо з Ним, радісно слідуємо за Ним і ділимося з Ним своїми радощами та турботами, як із земним другом. Ісус також каже: “Ви — мої друзі, якщо виконуєте те, що Я вам заповідаю” (Івана 15:14). Люди, про яких йдеться в 7-му розділі Євангелія від Матвія, відкинули Його Святого Духа. Вони приєдналися до теології, яка вчить про спасіння в гріху або через діла. У жодному з цих вчень Ісус не потрібен. Це люди, які не знайшли часу, щоб пізнати Ісуса. Тому Він пояснює, що насправді не знає їх як особистих друзів.

У тексті сказано: “Не засмучуйте Святого Духа Божого, яким ви запечатані на день спасіння”. Павло тут чітко дає зрозуміти, що Святий Дух є особистісною істотою, адже засмутити можна лише особу. Ще важливіше: він підтверджує, що Святий Дух, коли я відкидаю Його люблячі заклики, з сумом відступає. Так само, як залицяння однієї людини до іншої припиняється назавжди через неодноразові відмови, так і наші стосунки зі Святим Духом можуть остаточно закінчитися через вперту відмову відповідати на Його люблячі заклики.