“Ти — »Бог, що [мене] бачить”. Буття 16:13 “Господи, Ти досліджуєш мене і знаєш мене! Сиджу я чи встаю — Ти знаєш це; Ти з далеку розумієш мої думки. Ти спостерігаєш за мною, чи йду я, чи лежу, і знаєш усі мої шляхи; так, немає жодного слова на моєму язиці, якого б Ти, Господи, не знав досконало”. Псалми 139:1-4 “…навіть волосся на вашій голові все полічено”. Лука 12:7
Відповідь: Так, Бог знає кожного з нас (кожну людину на землі) краще, ніж ми знаємо себе самі. Він виявляє особисту зацікавленість до кожної людини і пильно спостерігає за всім, що ми робимо. Жодне слово, жодна думка і жоден вчинок не залишаються прихованими від Нього.
“Не кожен, хто каже до мене: ”Господи, Господи!“, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю мого Отця, що на небі”. Матвія 7:21 “А якщо хочеш увійти в життя, дотримуйся заповідей!” Матвія 19:17 «І, досягнувши досконалості, Він став для всіх, хто слухається Його, джерелом вічного спасіння». Євреїв 5:9
Відповідь: Ні! Святе Письмо в цьому питанні висловлюється цілком чітко. Спасіння та Царство Небесне призначені для тих, хто дотримується заповідей Господа і виконує їх. Бог обіцяє вічне життя не тим, хто просто склав сповідання віри, є членом громади чи був хрещений, а тим, хто виконує Його волю, як вона відкрита у Святому Письмі. Звісно, така покірність можлива лише через Христа (Діяння Апостолів 4:12).
“Бо вузькі ворота й тісний шлях, що веде до життя, і мало хто знаходить його”. Матвія 7:14 “А хто мене пропускає, той чинить насильство над своєю душею; усі, хто мене ненавидить, люблять смерть!” Приповісті 8:36 “І Господь заповідав нам дотримуватися всіх цих постанов, щоб ми боялися Господа, Бога нашого, і щоб нам було добре всі дні, і щоб Він зберігав нас живими, як це є сьогодні”. Повторення Закону 6:24
Відповідь: Адже існує лише одна вузька стежка до подоби Божої, а отже, і до Його Царства. Не всі шляхи ведуть до одного й того самого місця. Біблія — це дороговказ, що містить усі необхідні вказівки, застереження та інформацію, щоб ми могли безпечно дістатися цього Царства. Недотримання навіть однієї її частини віддаляє нас від Царства Божого. Всесвіт Божий — це всесвіт закону та порядку. Йдеться про закони природи, моральні закони та духовні закони. Порушення будь-якого з цих законів завжди тягне за собою певні неминучі наслідки. Якби нам не було дано Біблію, люди рано чи пізно б відкрили (шляхом спроб і помилок), що великі біблійні принципи існують і відповідають істині. Ці біблійні принципи викарбувані в нашій нервовій системі, у наших клітинах і в нашому розумі. Якщо їх ігнорувати, наслідком стануть розладнані нерви, хвороби та страждання всіх видів. Отже, слова Біблії — це не просто поради, які ми можемо приймати або ігнорувати без жодних наслідків. Біблія роз’яснює нам ці наслідки та пояснює, як їх уникнути. Людина не може жити на власний розсуд і при цьому стати подібною до Бога, так само як будівельник не може ігнорувати креслення будинку, не наразившись на труднощі. Тому Бог просить нас дотримуватися настанов Святого Письма. Немає іншого шляху, щоб стати подібним до Нього і, отже, бути готовим зайняти місце в Його Царстві. Немає іншого шляху до справжнього щастя.
“Ось, Господь прийшов зі своїми святими десятками тисяч, щоб судити всіх і покарати всіх безбожних серед них за всі їхні безбожні вчинки, якими вони згрішили, і за всі суворі [слова], які безбожні грішники промовили проти Нього...” Юда 14:15 “Як живий Я, — говорить Господь, — переді Мною схилиться кожне коліно, і кожен язик визнає Бога”. Римлянам 14:11
Відповідь: Бог допускає непокору та гріх доти, доки всі люди в усьому світі остаточно не переконаються в Божій справедливості, любові та милості. Зрештою всі усвідомлять, що, вимагаючи від нас послуху, Бог не прагне нав’язати нам Свою волю, а, навпаки, хоче вберегти нас від самознищення. Проблема гріха буде вирішена лише тоді, коли навіть найзапекліші грішники переконаються в Божій любові та визнають, що Він справедливий. Можливо, знадобиться велика катастрофа або щось ще гірше, щоб переконати людей у Божій справедливості. І тоді, лише тоді, гріх і непокору зможе знищити Господь.
Відповідь: У цьому немає жодних сумнівів. Непокірні будуть знищені разом із дияволом та його ангелами, які згрішили. Оскільки це так, настав час остаточно розпрощатися з усім, що стосується права та несправедливості. Людям слід відмовитися від власних бажань, примх та егоїстичних уявлень, щоб звернути увагу на Божу Книгу. Найкраще зробити це негайно, адже часу залишилося небагато!
“Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете”. Матвія 7:7 “Намагайся ревно довести Богу, що ти є перевіреним, як працівник, якому не соромно, який правильно викладає Слово істини”. 2 Тимофія 2:15 “Хто хоче чинити волю Божу, той пізнає, чи це вчення від Бога”. Івана 7:17 “Ходіть, поки маєте світло, щоб темрява вас не застигла!” Івана 12:35
Відповідь: Бог не залишає нас у невизначеності. Він обіцяє захистити мене від помилок і вести мене до всієї істини, якщо я: (1) щиро прошу про настанову, (2) сумлінно вивчаю Слово Боже і (3) живу згідно з істиною, щойно вона мені відкривається.
“Якби ви були сліпі, то не мали б гріха; але ви кажете: “Ми бачимо!“ — тому ваш гріх залишається”. Івана 9:41 “Хто ж знає, як чинити добро, і не чинить того, для того це гріх”. Якова 4:17 “Мій народ гине через брак знання; бо ти відкинув знання, тому й я відкину тебе”. Осія 4:6 «Шукайте, і знайдете». Матвія 7:7
Відповідь: Якщо я ніколи не мав нагоди пізнати певні біблійні істини, Бог не покличе мене до відповідальності за це. Однак Біблія вчить, що я зобов’язаний перед Богом за все світло (розуміння того, що є правильним), яке я маю і яке міг би мати! Багато з тих, хто відмовляється або нехтує шукати, вивчати, пізнавати та слухати, будуть знищені Богом, бо вони “відкинули знання”. У цих надзвичайно важливих справах грати в «страуса» є згубним. Мій обов’язок — сумлінно шукати істину.
“Ті чоловіки, що вийшли з Єгипту, … не побачать землі, яку Я обіцяв Аврааму, Ісааку та Якову, бо вони не повністю слідували за Мною; за винятком Калеба, … та Йошуа, … бо вони повністю слідували за Господом”. Числа 32:11, 12 “Не хлібом єдиним житиме людина, а кожним словом, що виходить з уст Божих!” Матвія 4:4 “Ви — мої друзі, якщо виконуєте все, що Я вам заповідаю.” Івана 15:14
Відповідь: Дійсно, Бог ставиться до цього дуже серйозно. Народ Божий Старого Завіту дізнався про це на гіркому досвіді. 603 550 осіб покинули Єгипет, щоб вирушити до обітованої землі Ханаан. І з них лише двоє повністю підкорилися Господу (Калеб та Йошуа); і лише ці двоє отримали дозвіл увійти до Ханаану. Решта 603 548 загинули в пустелі. Ісус каже, що ми живемо “кожним словом” Біблії. Там немає ні одного зайвого слова, і немає жодного, якого бракує. Усі вони важливі.
“Ходіть, поки ще маєте світло, щоб темрява вас не наздогнала!” Івана 12:35 “Я поспішаю і не зволікаю виконувати Твої заповіді”. Псалми 119:60 “Шукайте ж насамперед Царства Божого та Його справедливості, і все це додасться вам!” Матвія 6:33
Відповідь: Ні. Якщо ви вже зрозуміли якусь біблійну істину, то ніколи не варто зволікати з її прийняттям. Зволікання — це найнебезпечніша пастка диявола. Здавалося б, що зволікання не несе в собі ніякої небезпеки, але Біблія вчить, що світло перетворюється на темряву, якщо людина не слідує за отриманим світлом негайно. Перешкоди, що стоять на заваді послуху, не зникають, якщо зволікати. Навпаки, вони стають дедалі більшими. Людина каже Богу: “Вирівняй мені шлях, і я піду вперед”. Але Божий шлях є саме протилежним. Він каже: “Іди вперед, а Я вирівняю шлях”.”
“У Бога все можливо”. Матвія 19:26 “Усе можу в Того, хто мене зміцнює, — у Христа”. Філіп’ян 4:13 “Але дяка Богові, що завжди дає нам перемогу у Христі”. 2 Коринтян 2:14 “Хто залишається в Мені, а Я в ньому, той приносить багато плоду; бо окремо від Мене ви нічого не можете зробити”. Івана 15:5 ”Якщо ви будете слухняні й покірні, то будете їсти найкраще з цієї землі”. Ісаї 1:19
Відповідь: Жоден із нас не здатний бути слухняним власними силами, але завдяки Христу ми можемо і мусимо стати слухняними. Щоб виставити Божу вимогу як надмірну, сатана поширив брехню про те, що слухняність є просто неможливою.
“Бо якщо ми свідомо грішимо, отримавши пізнання істини, то для гріхів уже не залишається жертви, а лише страшне очікування суду та гнівний вогонь, який поглине непокірних”. Послання до Євреїв 10:26, 27 “Ходіть, поки ще маєте світло, щоб темрява вас не застигла! Бо хто ходить у темряві, той не знає, куди йде”. Євангеліє від Івана 12:35
Відповідь: Біблія не залишає жодних сумнівів. Відповідь є прикрою і шокуючою — але правдивою. Якщо людина свідомо відкидає світло і залишається у непокорі, світло зрештою згасне, і вона опиниться у повній темряві. Людина, яка відкидає істину, повірить у “сильні омани” і вважатиме оману істиною (2 Солунян 2:11). Коли це трапляється, людина вже втрачена.
“Ісус відповів і сказав йому: Якщо хтось любить Мене, той дотримуватиметься Моїх слів… Хто Мене не любить, той не дотримується Моїх слів”. Івана 14:23, 24 “Бо любов до Бога полягає в тому, щоб ми дотримувалися Його заповідей; а Його заповіді не важкі”. 1 Івана 5:3
Відповідь: Ні, зовсім ні! Біблія вчить, що справжню любов до Бога не можна відокремити від послуху, так само як людина не може бути по-справжньому слухняною без любові. Дитина не буде повністю слухатися своїх батьків, якщо не любить їх, так само як і не буде любити своїх батьків, якщо не слухається їх. Справжня любов і послух — це як сіамські близнюки. Якщо їх розділити, вони загинуть.
“Якщо ви будете дотримуватися мого слова, … то пізнаєте істину, і істина визволить вас”. “Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха”. Івана 8:31, 32, 34 “Але дяка Богові, що ви, колись раби гріха, тепер з серця стали слухняними тому вченню, яке вам було передано. Але, звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності”. Римлянам 6:17, 18 “Я завжди дотримуватимуся Твого Закону, назавжди й навіки. І я ходитиму в просторі, бо шукаю Твоїх заповідей”. Псалми 119:44, 45
Відповідь: Ні. Справжня свобода приходить лише через послух. Це означає свободу “від гріха” (Римлянам 6:18) або від непокори, яка порушує Божі заповіді. Ті громадяни, які дотримуються закону, насолоджуються свободою. Непокірні ж будуть затримані й втратять свою свободу. Свобода без послуху — це те саме, що й хибна свобода повітряної кулі, яка злітає, або автомобіля без водія. Така свобода веде до хаосу й анархії. Справжня християнська свобода означає звільнення від непокори. Непокора завжди завдає людині шкоди і веде до жорстокої залежності від диявола.
“Послухай же голос Господній у тому, що я тобі кажу, і тобі буде добре, і ти залишишся живим!” Єремія 38:20 “Хто покладається на своє серце, той — дурень”. Приповісті 28:26 “Краще шукати притулку в Господі, ніж покладатися на людей”. Псалми 118:8 “…як небо високе над землею, так мої шляхи вищі за ваші шляхи, а мої думки — за ваші думки”. Ісая 55:9 “О, яка глибина багатства, мудрості й знання Божого! Як незбагненні Його суди, і як незвідані Його шляхи! Бо хто пізнав розум Господній, або хто був Його радником?” Римлянам 11:33,34 “Я поведу сліпих шляхом, якого вони не знають, і направлю їх стежками, що їм невідомі…” Ісая 42:16 “Ти покажеш мені шлях життя”. Псалми 16:11
Відповідь: Безумовно! Ми маємо довіряти Богові, що у своїй мудрості Він може вимагати від нас чогось, чого ми не можемо зрозуміти. Хороші діти слухаються своїх батьків навіть тоді, коли їм не зрозуміла причина їхньої вимоги. Віра та довіра до Бога спонукають нас вірити, що Він знає, що для нас найкраще, і ніколи не веде нас хибним шляхом. Ставити під сумнів Боже керівництво у нашій необізнаності, коли ми не розуміємо Його мотивів, — це нерозумність.
“Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від самого початку”. “У цьому виявляються діти Божі та діти диявола: кожен, хто не чинить праведності, не від Бога”. 1 Івана 3:8, 10 “… той старий змій, що зветься дияволом і сатаною, який спокушає весь світ”. Об’явлення 12:9
Відповідь: Диявол є ініціатором. Він знає, що будь-яка непокора є гріхом, що гріх приносить нещастя, страждання та віддалення від Бога і, зрештою, веде до загибелі. З запеклою ненавистю він відчайдушно намагається спокусити кожну людину до непокори. Ви також належите до них. Ви мусите поглянути цьому факту в очі й прийняти рішення. Або не слухатися й загинути, або прийняти Христа, слухатися Його й бути врятованим. Ваше рішення щодо послуху пов’язане з Христом. Ви не можете відокремити Його від істини, бо Він каже: “Я є… істина”. Івана 14:6 “Тож виберіть собі сьогодні, кому ви хочете служити”. Йосуа 24:15
“Той, хто розпочав у вас добру справу, доведе її до кінця аж до дня Ісуса Христа“. Філіп’ян 1:6
Відповідь: Слава Господу! Здійснивши для нас чудо відродження, Він обіцяє й надалі творити чудеса в нашому житті (поки ми з радістю слідуємо за Ним), доки ми не дійдемо до мети — до Його Царства.
