Німеччина має три спецслужби. Завданням БНД (Федеральної розвідувальної служби) є збір інформації про інші країни, яка має значення для зовнішньої політики та політики безпеки Федеративної Республіки Німеччини. Дві інші спецслужби, зокрема Федеральне відомство з охорони конституції, покликані збирати на території Німеччини інформацію, спрямовану проти ліберально-демократичного ладу. Це звучить позитивно. Але спецслужби також використовують брехню та обман і не гребують навіть насильством, якщо це служить їхнім цілям. Ось два приклади з часів Другої світової війни.

Британська розвідка змогла обдурити німецький штаб за допомогою обману. Рано-вранці 30 квітня 1943 року британський підводний човен підплив до порту Уельва на південно-західному узбережжі Іспанії. (Це місто розташоване між Португалією та Гібралтаром, тобто ще на атлантичному узбережжі.) Англійці одягли чоловіка, який кілька днів тому помер від пневмонії, у форму майора британського військово-морського флоту та надали йому посвідчення та інші підроблені документи на ім’я Вільяма Мартіна, наприклад, квитанції, попередження від його банку про перевищення ліміту на рахунку та запечатаний портфель із різними листами від штабу союзників до командувача в Північній Африці. Тіло винесло на берег, де його знайшов іспанський рибалка, який негайно повідомив про знахідку.

З листів випливало, що союзники висадяться в Греції, а не на Сицилії. Офіцер німецької розвідки зробив копії всього, що було знайдено біля трупа, включаючи підроблені накази. Коли німецький штаб ретельно перевірив ці документи, усі були переконані, що союзники мають намір висадитися в Греції. Гітлер відправив до Греції кілька дивізій, а на їхню підтримку — військові кораблі, які були відкликані з районів навколо Сицилії. Таким чином союзники змогли висадитися на Сицилії, зіткнувшись лише з незначним опором і зазнавши мінімальних людських втрат. Отже, розвідка має також завдання вводити супротивника в оману. (За В. В. Фостером, Звісно, корисно для здоров’я, (TopLifeCenter 1990) С. 13)

Під час Другої світової війни американцям вдалося усунути головнокомандувача японського військово-морського флоту адмірала Ямамото. За кілька днів до цього японський адмірал планував відвідати японські бази на Соломонових островах, оскільки там бойові дії вступили у вирішальну фазу. Від цього міг залежати результат війни. Ямамото ретельно й скрупульозно готувався до своєї поїздки. Детальний маршрут був зашифрований і переданий по радіо на кожну японську позицію, щоб адмірал міг отримати необхідну підтримку скрізь. Це було правильно й доцільно, проте саме це призвело до його загибелі. Адже американці в результаті копіткої роботи відтворили японську шифрувальну систему й розшифрували код. Японці про це ще не знали. Коли таємні повідомлення Ямамото були надіслані, американська розвідка їх перехопила. Завдяки цьому вони докладно знали про подорож. Кілька днів по тому, ясного квітневого ранку 1943 року, американці вислали назустріч авіаційній ескадрильї Ямамото цілу ескадру. Біля острова Бугенвіль літаки супротивників зіткнулися. Японці не мали жодних шансів проти переважаючих сил, їхні літаки були збиті, а головнокомандувач японського військово-морського флоту загинув. Адже вороги розшифрували його бойові накази. Під час війни спецслужби прагнуть дізнатися все про стратегічні та тактичні плани супротивника. А якщо їм вдається ще й усунути керівних офіцерів — тим краще. (Див. Л. Р. Уолтон, Рішення на березі Йордану, Видавництво «Advent-Verlag Schweiz», с. 10)

Ми теж опинилися в епіцентрі глобальної війни. Ми називаємо її „великою боротьбою між світлом і темрявою“. Чи згадуються, наприклад, спецслужби в Біблії?

У 2-й книзі Царів 6:8–10 розповідається, як арамеї кілька разів влаштовували засідки на ізраїльтян, щоб напасти на них, але ізраїльтяни щоразу вдавалося уникнути цієї небезпеки.

Вірш 11.12: „Тоді серце царя Араму сповнилося гнівом, і він покликав своїх воєначальників та сказав їм: «Хіба ви не скажете мені, хто з наших стоїть на боці царя Ізраїлю?» Тоді один із його воєначальників відповів: «Ні, мій пане й царю, але пророк Єлисей в Ізраїлі повідомляє все цареві Ізраїлю, навіть те, що ти говориш у своїй спальні, де лежиш».“

Так, арамейський полковник був у курсі: У країні Ізраїль жив один пророк. Еліза змогла попередити свого царя про засідки. Богу не потрібна розвідка. Він знає все. І Він може попередити Своїх дітей про небезпеку, що насувається, завдяки дару пророцтва.

Об'явлення 12:17 розкриває перед нами надзвичайно важливу думку. ELB

„І дракон розлютився на жінку та пішов вести війну проти решти її нащадків, які дотримуються Божих заповідей і мають свідчення Ісуса.“

Сатана бореться проти Церква кінця часів, яка дотримується Божих заповідей і має серед себе дар пророцтва, однак без оголошення війни. Чому? Тому що він діє за допомогою спокуси.

Кілька віршів далі, в Об'явленні 19:10, ми дізнаємося, що таке свідчення Ісуса: дух пророцтва, сучасне пророцтво.

Текст з 12-го розділу Книги Одкровення також розповідає нам, проти кого спрямований цей особливий напад дракона. Образ чистої, вірної жінки уособлює Церкву Божу. Напад дракона спрямований „проти решти представників свого роду“.

«Решта» — це, звичайно, завжди останні. Отже, напад дракона спрямований проти Церкви Божої в кінці часів. Але Бог дав цій Церкві важливу підказку. Вона міститься у 2-й Книзі Хронік 20:20 „віруйте в Господа, вашого Бога, так ви будете впевнені, і вірить своїм пророкам, то вам це вдасться.“

Наш Господь каже нам, як ми можемо бути впевненими та досягти успіху. Для цього ми маємо довіряти Йому та Його пророкам. Загальна воля Божа щодо всіх людей записана у Слові Божому, і ми маємо дотримуватися її. Чому ж Бог, крім того, очікує, що ми також будемо вірити Його пророкам?

Оскільки особливі ситуації та події трапляються в певний час, Бог хоче попередити Своїх дітей про актуальні небезпеки, що загрожують їм у їхній ситуації. В Амоса 3:7 сказано: „Господь Бог нічого не робить, не відкривши спочатку Свого задуму пророкам, Своїм слугам.“

Отже, наш великий Бог не повідомляє про це безпосередньо всім членам громади, а використовує своїх пророків як посланців, щоб вони передавали Його настанови громаді.

Чи живемо ми в особливих обставинах? Так, це безперечно:

1. Кардинальна зміна у способі мислення людей. Нам не потрібно для цього вивчати історію останніх 200 років. Кожен з нас на власному досвіді пережив, як змінилося мислення людства. За останні 50–70 років втратилася віра в Бога, і як наслідок — занепали моральні орієнтири та багато цінностей, через що розпадаються сім’ї та руйнується суспільство. І чи зможуть „штучний інтелект“ та масове використання „соціальних мереж“ виправити цю ситуацію — у цьому можна сильно сумніватися.
2. Виникнення захворювань внаслідок неправильного способу життя.
3. Сьогодні Друге пришестя Ісуса наблизилося більше, ніж у минулих століттях. Кліматичні зміни, голод, війни, пандемії та сценарії кінця світу стають дедалі частішими. Але й глобальне проповідування Євангелія робить великі успіхи!

Тому Бог через пророка доповнив і пояснив біблійні пророцтва, додавши до них актуальні подробиці, адже Він хоче, щоб ми

1. проповідувати ‚вічне Євангеліє‘. Щоб люди дізналися про Його любов і пропозицію спасіння.
2. краще справлятися зі ситуаціями, що зазнали значних змін, а також залишатися здоровими.
3. краще розпізнавати особливі небезпеки на завершальному етапі Великої боротьби.

Через слова пророків Бог відкриває стратегію Дракона в останні часи.

Через християнку Еллен Г. Уайт, яка вірила в Біблію, Бог відкрив нам деякі конкретні подробиці щодо стратегії сатани:

 Впливати на проповідників

„Я [так каже дракон] буду народним, улюбленим Впливати на проповідників, відвернути увагу своїх слухачів від Божих заповідей. Те, що Писання називає досконалим законом свободи, має бути представлено як ярмо, як гнітючий примус. … Люди охоче приймають тлумачення Писання свого проповідника і не перевіряють його самостійно. “Опрацьовуючи проповідників, я можу керувати людьми так, як мені заманеться».“ (Відгуки про служителів, 472)

Сатана прагне розколоти громаду через Обман і спокуса знущатися зсередини. Він радить своїм агентам, ангелам, які відпали від Бога:

„Перш ніж вдатися до цих крайніх заходів, ми маємо спочатку застосувати всю нашу мудрість і вправність, щоб знайти справжніх дотримувачів суботи обманювати та спокушати. “Ми можемо відвернути багатьох від Христа через їхню прив’язаність до мирського, потяги та гордість. Вони відчувають себе в безпеці, бо вірять у істину; але задоволення їхньої жаги до їжі чи низьких пристрастей послаблює їхню здатність до розсуду та руйнує їхню здатність розрізняти, внаслідок чого вони падають».“ (TM 473)

Спокушання з боку плотських християн

„Завдяки тим, хто, хоч і дотримується релігійних обрядів, але не відчуває сили у своєму християнстві, ми можемо залучити багатьох, хто інакше завдав би нам шкоди. [Хто ж такі ті люди, які не знають Божої сили? Хіба це не «тілесні» християни? …] Ті, хто більше любить розваги, ніж Бога, стануть нашими найефективнішими помічниками. (TM 473 )

Обдаровані та розумні люди як приманка

„Найобдарованіші та найрозумніші з них слугують нам приманкою, яка, у свою чергу, заманює інших у наші пастки. Багато хто поважатиме їхній авторитет, адже вони сповідують ту саму віру. Таким чином ми зможемо змусити їх ставитися до вимог Христа не так суворо, як вони вважали раніше. Пристосовуючись до світу,
Вони вважають, що таким чином зможуть чинити більший вплив на людей у світі. Таким чином вони відвернуться від Христа; тоді вони вже не матимуть сили протистояти нашій могутності. Згодом вони навіть будуть глузувати зі свого колишнього завзяття та колишньої відданості“.“ (TM 112)

Помилкові вчення, змішані з істиною

„Ми маємо бути присутніми на кожному їхньому зібранні… Я приведу туди людей, які дотримуються хибних вчень, що містять якраз стільки істини, щоб ввести людей в оману. Я також подбаю про те, щоб там були присутні невіруючі, які висловлюватимуть сумніви щодо попереджувальних послань для громади. Якби люди читали ці попередження й вірили їм, у нас було б мало шансів на успіх. Але якщо нам вдасться відвернути їхню увагу від цих попереджень, вони ніколи не дізнаються, наскільки ми сильні й хитрі. І одного дня ми, зрештою, матимемо їх у своїх лавах“ (TM 474, 475)

Омана щодо дару пророцтва

„Як останню оману Сатана намагатиметься позбавити свідчення Святого Духа [мається на увазі дар пророцтва] його дії. … Проти цих свідчень* спалахне ненависть, яка є воістину сатанинською. Сатана працює над тим, щоб похитнути довіру громад до цих свідчень. У нього є конкретна причина: адже якби до попереджень і докорів Святого Духа прислухалися, Сатані було б набагато складніше спокушати душі й обплутувати їх своїми брехливими павутинами“.“ (1SM, 48) (Свідчення = конкретні листи до різних членів громади, за допомогою яких Бог через Еллен Г. Уайт прагнув виправити та попередити їх. Вони були об’єднані за темами у кількох книгах і опубліковані без зазначення імен.)

Отже:

Дракон діє подібно до спецслужб. Він хитрий і підступний, і намагається нас обдурити. Крім того, він робить усе, щоб усунути вірних вартових. Він дбає про те, щоб люди не читали й не вірили самостійно, а просто приймали те, що їм кажуть. Він діє, зокрема, через людей, які не втілюють у життя те, що пізнали, силою Божою і не живуть як послідовники Ісуса. Сатана всіляко прагне зганьбити дар пророцтва, оскільки саме через ці конкретні пророцтва Бог попередив нас і хоче й надалі вести нас.

Усвідомлення того, що сатана протидіє проповідникам, не повинно спонукати нас до недовіри до них. Ми маємо охоче приймати проповіді та перевіряти їх на відповідність Слову Божому, щоб переконатися в їхній істинності.

У Діях 17:11 ми маємо гарний приклад. Бог хоче, щоб ми вірили не людям, а Його Слову.

Крім того, це має спонукати нас до щирого заступництва за наших керівників і проповідників.

Ефесянам 6:12: „Ми боремося не проти плоті й крові, а проти могутніх і сильних, а саме проти володарів цього світу, які панують у темряві, проти злих духів під небом.“

Як ми можемо захиститися?

Завдяки божественній зброї (Ефесян 6:10–20 та 1 Івана 5:18).

Чому нам необхідно попереджати одне одного про певні небезпеки та молитися за наших керівників? У Об’явленні 12:17 сказано, що сатана відчуває великий гнів проти „решти“.

2 Хроніки 20:20: „Вірте в Господа, вашого Бога, і ви будете в безпеці; вірте Його пророкам, і вам все вдасться.“

Ми довіряємо Богові, віруючи в те, що Він показує й відкриває через Своїх посланців — пророків. Адже Він обіцяв: „Господь Бог нічого не робить, не відкривши Свого задуму пророкам, Своїм слугам.“

Підсумок: Бог опублікував оновлення. Це стало необхідним, оскільки

1. за останні 200 років мислення та життя людей зазнали значних змін під впливом індустріалізації, цифровізації та засобів масової інформації,
2. те, що Друге пришестя Ісуса наближається, стає очевидним завдяки різним ознакам, наприклад, екологічним катастрофам, голоду, епідеміям, сценаріям руйнувань внаслідок ядерних воєн, а також завдяки глобальним місіонерським зусиллям,
3. щоб громада була готова до проголошення останнього попереджувального послання, аби всі люди могли пізнати Божу любов і пропозицію спасіння,
4. члени громади повинні знати, як зберегти здоров’я в умовах, що суттєво змінилися,
5. ми повинні розпізнавати стратегії Сатани та його небезпечні хитрощі, щоб бути краще захищеними у Великій боротьбі між Христом і Сатаною.

Конкретні цілі, яких прагне досягти Сатана разом зі своїми агентами:

Він хоче

1. а) підривають віру в Біблію та пророчі послання (зокрема, Еллен Г. Уайт). Адже саме в цих писаннях його викривають.
2. б) спокушають провідників Божого діла та відвертають їх від вірності.
3. c) вводити в громаду ненавернених, наполовину навернених та егоїстично налаштованих „християн“, незалежно від того, чи дотримуються вони дуже консервативних поглядів, чи, навпаки, ліберальних.
4. d) ігнорування слів Пророка призводить до ігнорування Святого Духа: „Хто відкидає слова Пророка, той закривається від настанов Святого Духа. Наслідком цього є… втрата зв’язку з Богом і вразливість до негативних впливів“.^[1]

Заходи безпеки:

1. а) Щодня читати й вивчати Біблію та застосовувати отримані знання на практиці.
2. б) Серйозно ставитися до додаткової інформації, яку Бог відкрив через дар пророцтва (наприклад, Еллен Г. Уайт).
3. c) Особливо молитися за наших керівників.
4. d) Щоденною відданістю та постійним спілкуванням з Ісусом через Святого Духа сприяти зміцненню та оживленню громади, плекаючи дружні стосунки з братами та сестрами у вірі та дбаючи про знайомих і сусідів з чуйністю та розсудливістю, щоб у них прокинулося прагнення до Ісуса.

^[1] Посібник для студентів, стандартне видання, Філіп Г. Сааман, 11.10.1989, коментар до питання 8

Під час мого проповідування про життя у Святому Дусі та розповсюдження відповідної літератури я звернув увагу на таке:

Багато хто — часто цілі громади — сприймають це послання з великим прагненням. Вони слухають його з подивом і радістю. Інші, здається, дотримуються погляду Лаодикії, за умови, що вони усвідомили всю глибину цієї теми. Їхня позиція створює враження: „Немає потреби“. А ще інші вважають, що у них немає часу, щоб цим займатися.

Це свідчить про те, що за нашою головною проблемою — нестачею Святого Духа — ховається ще одна серйозна проблема: Біблія називає її „засліпленням“.

Слово Боже говорить у 2 Коринтян 4:3–4: „Тож чи є наше Євангеліє прихований, ось так у них прихований, які загинуть, невіруючим, яким Бог цього світу засліпив розум, що вони не бачать яскравого світла Євангелія…“

‚Засліплювати‘ може означати: ‚приховувати, забирати можливість бачити‘; це також може означати «зачаровувати». Це означає, що правильний погляд прихований, а людина перебуває під враженням або відволікається хибним поглядом і вважає його правильним.

Чи вдається Сатані засліплювати або вводити в оману лише невіруючих? Хіба він не має таких самих шансів і щодо плотських християн? Чи, можливо, він навіть намагається це зробити з обраними? (Матвія 24:24б) Чи справді Злий може „засліпити“ й нас?

Е. Г. Уайт каже: „Гріх більше не здається вам огидним, бо ви засліплені сатаною“.“ (Додаток II, 64)

Чи могло таке „засліплення“ стати у нас тим часом загальною тенденцією? Чи не належать також християни Лаодікеї до числа невіруючих, які насправді не підтримують особистих стосунків з Ісусом?

Якщо вони не змінять свого ставлення і не включать Ісуса у свої особисті думки, плани, бажання та вчинки, то вони загинуть (Об’явлення 3:16, 20).

Ісус описує ‚поведінку тих, хто вважає, що нічого не потребує‘, у Об’явленні 3:17 так: „Ти кажеш: «Я багатий, маю все, чого душа забажає, і нічого не потребую!» А не знаєш, що ти — нещасний, жалюгідний, бідний, сліпий і голий.“

Порада Ісуса щодо ‚позиції ‘немає потреби»» далі в Об'явленні 3:18: „Раджу тобі купити в мене золото, випробуване вогнем, щоб ти став багатим, а також біле вбрання, щоб ти одягнувся і не виявилася ганьба твоєї наготи, та мазь для очей, щоб ти міг бачити.“

У Біблії під „золотом“ мається на увазі спасительна віра (1 Петра 1:7) — жива довіра до Бога, яка проявляється через любов. Під білими шатами вона має на увазі досконалу праведність Христа, яка дарується віруючому через прощення/примирення з Богом (Об’явлення 6:11; 7:9; 19:8; Римлянам 8:4). Для чого нам потрібна мазь для очей? Все ясно: це Святий Дух, бо лише Він може вилікувати хибний погляд і хірургічно видалити з очей «завісу катаракти».

Ісус каже в Об'явленні 3:20: „Ось я стою біля дверей і стукаю.” Ісус зазначає, що віруючі в Лаодикії насправді не впустили Його у своє „серце“ (= мислення, почуття, воля, дії). Він стоїть зовні, „біля дверей“.

Це вказує на головну проблему: його не прийняли у своє життя як Бога, Творця, Спасителя та Господа (Івана 1:12, 13). Чи прийняв ти Його як Господа свого життя? Чи хочеш ти з радістю підкоритися Його люблячому керівництву у всьому?

Наша віра, наша довіра до Бога є передумовою нашої повної відданості Христу. Праведність Ісуса дарується тим, у чиїх серцях Він мешкає — через Святого Духа. І завдяки цьому виправляється також хибний погляд на речі.

Це фундаментальний процес, який потім стає необхідним щодня (Лука 9:23; 2 Коринтян 4:16).

Ніхто не повинен турбуватися про наслідки повної відданості та про життя з Христом у Святому Дусі. Це приваблива віра, найкраща віра, яка тільки може бути. Той, хто її знайшов, ніколи не захоче повертатися назад. Дозволь дати тобі пораду: знайди час і заглибся у життя в тісному контакті зі Святим Духом, у „життя в Дусі“.

Що ми можемо зробити для тих, хто ще не зіткнувся з цією проблемою? Денніс Сміт каже:^[2] Тож ми маємо запитати себе, як можна розвіяти цю завісу в мисленні та світогляді загублених. Є лише один спосіб: молитва-заступництво.

Воно може зняти завісу духовної сліпоти з невіруючих. Їхні хибні уявлення та думки — це наче бастіони, які Сатана звів у їхньому розумі.

‘Але чудова новина полягає в тому, що Бог наділив Своїх послідовників владою руйнувати твердині сатани та підкорювати кожну думку до послуху Христу“ (за 2 Коринтян 10:4–5).»

Ще одне слово щодо фрази „немає часу цим займатися“. Надай своєму ранковому часу тиші пріоритет над усім іншим. „Put first things first“ (Найважливіше — насамперед), і ти побачиш, що не втратив час, а навпаки — завдяки цьому виграв його (Матвія 6:33)!

Позиція Лаодікеї є згубною, якщо її не змінити.

^[2] Детальніше в „40 днів — роздуми та молитви для підготовки до другого пришестя Ісуса“, Денніс Сміт, (TopLife 2012) 23-й день, сторінка 107